Променева діагностика у стоматології

Променева діагностика у стоматології
310095 ПЕРЕГЛЯДІВ

Застосування рентген-апаратів при діагностиці стоматологічних захворювань

Діагностика та діагноз — сьогодні в медицині поняття нероздільні. Адже призначити лікування без попередньої діагностики неможливо. Методів діагностики багато і хоч вони різні, виконують одне завдання — виявити проблему. У стоматології в цьому шляху немає винятків. Діагностика грає величезну роль, адже за її допомогою можна визначити до 95% майбутнього лікування. Нерідко діагностика запобігає проблемі.

Популярний метод діагностики — променева. Вона переважає у виявленні захворювань щелепно-лицьової області. Особливо широко використовується рентгенодіагностика в терапевтичній стоматології, коли потрібно виявити захворювання пері- та пародонту. Не менша роль рентгенівського дослідження в інших областях: в ортопедії оцінюється стан зубів, пародонту, при діагностиці травм, запалень, пухлин використання “рентгена” — обов'язковий захід.

У стоматології є кілька переважаючих методів рентгенографії. Для кожної з них розроблені не лише свої процедури, а й навіть спеціалізовані апарати, які дозволяють максимально точно здійснити бажаний вид знімків.

Це внутрішньоротова, позаротова, оглядова методика. Розглянемо їх окремо.

Внутрішньоротова методика

Основою, як і на зорі використання променевої діагностики в стоматології, все ще є внутрішньоротова рентгенографія. Існує чотири методики:

  • Контактна за правилом ізометрії;
  • Оклюзійна;
  • Інтерпроксимальна;
  • Довгофокусна.

Одне із завдань внутрішньоротової (дентальної) контактної діагностики - зображення зубів, максимально ідентичні розмірам самих зубів, чітке зображення періапікальних тканин, визначення розташування об'єктів у цих тканинах і в зоні кореню.

Методика вприкус, або оклюзійна, дуже поширена завдяки своїй простоті. Найчастіше використовують для дослідження альвеолярного відростка. Це від чотирьох і більше зубів. Нерідко до неї вдаються в дитячій стоматології, і, неможливості внутрішньоротових контактних знімків. Обстежуючи ротову порожнину, методика ефективна щодо твердого піднебіння, слинних залоз, кортикальних пластинок щелеп.

Якщо потрібно провести рентгенодіагностику крайових відділів альвеолярних відростків, вдаються до інтерпроксимального методу. Саме він максимально ефективний при виявленні апроксимального та пришийкового карієсу.

Зйомка паралельними променями, або довгофокусна, також знайшла своє місце в стоматології. Вона поступово завойовує місце контактного внутрішньоротового методу. Адже за неї виключаються недоліки внутрішньоротового методу, зберігаючи переваги, а саме: охоплення альвеолярного відростка по вертикалі, отримання максимально повного зображення зуба, структури кісткової тканини. Не спотворене зображення крайових відділів альвеолярних відростків, що позитивно позначається на пародонтичному лікуванні.

Екстраоральна методика

Позаротові знімки, панорамні або екстраоральні, як правило, отримують дентальними апаратами, але це не обов'язково. Основні причини застосування цієї методики: сіало- і фістулографія, вивчення нижньої щелепи, вилиць, скронево-нижньощелепного суглоба. Захворювання, або показання до методики різні: травми, пухлини, кісти нижньої щелепи, захворювання її періодонту.

Оглядова методика

Специфіка її в тому, що знімки здійснюють у трьох проекціях: пряма, бічна, аксіальна/передня напіваксіальна. Це дозволяє лікарю вивчити всю лицьову частину черепа. Першочерговою та найчастішою є пряма проекція знімків. З її допомогою вивчаються кістки середнього та верхнього поверхів лицьового черепа. Щодо стану зубів, то вони не аналізуються. Бічні знімки йдуть на додаток до прямих. Але з них вивчати лицьовий скелет складно. Куди простіше отримати зі знімків інформацію про грубі, великі кісткові зміни. Досліджуючи структури основи черепа, кістки середньої зони обличчя, очниць виконують аксіальну зйомку.

Апаратура у променевій діагностиці

Актуальна апаратура схильна до суворих норм, зумовлених особливим рівнем безпеки при роботі з нею. Рівень загрози з кожною новою моделлю та різновидом апаратури зменшується, одночасно збільшуючи якість знімків. Це постійне правило сучасної променевої діагностики. І все ж є стандарти, яких необхідно дотримуватися за будь-яких умов.

Наприклад, установки бувають стаціонарними, настінними, мобільними (переносними). Зумовлено це очевидним прагненням до різноманітності оснащення кабінетів та клінік. Якщо раніше мобільність означала зменшення потужності та якості, то сьогодні навіть ручні апарати не поступаються потужним стаціонарним установкам минулого. Підвищуючи мобільність звільняється низка спеціальних заходів щодо обладнання робочого місця. Адже виділити спеціальні приміщення, привести їх у відповідність до норм безпеки дуже скрутне завдання. Більшість клінік загострюють свою увагу на настінних та мобільних зразках. Це економить як фінанси, так і робочі площі. Настінні апарати користуються популярністю за рахунок можливості мультитехнологічної інсталяції, а саме підключення до одного пульта декількох трубок, що підвищує пропускну здатність. Звичайно, малі кабінети легко задовольняються компактними мобільними установками.

З розвитком цифрових технологій окрему методику рентген-обстеження виділяють особливу галузь. Її так і називають цифровою рентгенографією. Ключова особливість галузі полягає в зміні зони прийому рентгенівських променів. Якщо раніше єдиним виходом в захопленні променів була плівка, сьогодні спеціальний пристрій — радіовізіограф, приймає промені на себе. Під'єднаний до комп'ютера прилад видає неймовірно чіткі зображення за мінімального рівня опромінення практично без обмежень по обробці знімка. Наступна цифрова обробка знімків дозволяє вивчити зняту область в таких деталях, які раніше були неможливі

Теги: Променева діагностика у стоматології,стоматологія
Мої відео