Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді

Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді
344759 ПЕРЕГЛЯДІВ

Хто керує підприємством – той і має з цього зиск. І це далеко не завжди мажоритарний власник, що підтверджено державною “Укрнафтою”, з якої ніяк не вдається вигнати раптово зниклого олігарха Ігоря Коломойського. А в Києві – це монополіст АТ “Київгаз”, яким керує Андрій Вінграновський – чоловік Юлії Льовочкіної, сестри сумнозвісного Сергія Льовочкіна, який де-факто і контролює підприємство. Всі троє втекли з України ще до початку війни з росією. Де зараз народний депутат та співголова забороненої ОПЗЖ Сергій Льовочкін – достеменно невідомо. А його сестра-нардепка та її чоловік переховуються, ймовірно, у власній віллі за 40 млн євро на Лазурному узбережжі Франції – в Ніцці.

Як стало відомо  з публікації “Схем” (спільний проект “Радіо Свобода” та телеканалу UA: Перший), 26 січня (майже за місяць до повномасштабного вторгнення росії в Україну) народна депутатка від ОПЗЖ Юлія Льовочкіна та її чоловік, голова правління АТ “Київгаз” Андрій Вінграновський полетіли в Ніццу (Франція) і в Україну не повертались.

“Схеми” зазначають, що український телефонний номер Юлії Льовочкіної знаходиться в мережі, у роумінгу у Франції. “Але вона (Льовочкіна, – ) не відповіла на дзвінки журналістів “Схем”. Прочитавши повідомлення у месенджері, проігнорувала і його”, – зазначається в статті.

Місцеперебування її брата, екс-голови адміністрації президента Віктора Януковича і співзасновника ОПЗЖ Сергія Льовочкіна невідоме. Відомо, що 10 лютого він вилетів в Венецію (Італія), до України не повертався і ніде не з’являвся у публічній площині. Льовочкін, як і його сестра, ігнорують дзвінки та повідомлення.

Втім, відомо, що вілла, яка належить Льовочкіним у Франції, знаходиться в комуні Сен-Жан-Кап-Ферра (за шість кілометрів від Ніцци).

Комуна Сен-Жан-Кап-Ферра, фото “Схеми”

“Сергію Льовочкіну належить одразу п’ять земельних ділянок, об’єднаних однією територією та поштовою адресою. Нерухомість Льовочкіна оформлена на датську компанію Glorietta Investments I APS…, яка володіє нерухомістю у Франції на 40 мільйонів євро. Це і є вартість будинку Льовочкіна у Сен-Жан-Кап-Ферра”, – сказано в статті.

Але юридично ця нерухомість належить Юлії Льовочкіній, як вказано в її майновій декларації за 2020 рік. А Сергій Льовочкін, відповідно до його декларації, користується цією віллою.

Сусідом ЛЬовочкіних є газовий олігарх Дмитро Фірташ, який перебуває у Відні під судом та очікує на депортацію до США. Крім нього, в комуні Сен-Жан-Кап-Ферра є вілли, які належать російському олігарху Володимиру Євтушенкову, що перебуває під санкціями Великої Британії, та російському військовому авіаконструктору Олегу Демченко, який напряму причетний до випуску винищувачів СУ-30.

Зрозуміло, що, як висловився 3 травня Президент Володимир Зеленський у своєму виступі в Верховній Раді, депутати, які втекли з України під час війни, йдуть “за російським військовим кораблем”. Але тут питання ширше за Льовочкіних чи Вадима Столара, чи інших нардепів, що покинули країну, злякавшись навали російської федерації.

Тут питання в праві таких персон на володіння будь-якими активами в Україні, особливо – монополістами, яким є акціонерне товариство (АТ) “Київгаз” (*).

“Київгаз” нібито належить громаді Києва, а насправді – Льовочкіним

За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ), структура власності АТ “Київгаз” в четвертому кварталі 2021 року виглядала наступним чином:

  1. 28,4553% належать територіальній громаді Києва, цією часткою керує Департамент комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким керує Андрій Гудзь (він же – член наглядових рад ПАТ “ХК “Київміськбуд” та ПАТ “АК “Київводоканал”).

  2. 5,4611% належать кіпрській компанії “Rilosal Capital Limited”, про яку немає релевантної інформації.

  3. 60% належать ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, про яку варто розповісти окремо.

АРІФРУ показує тільки 93,9164% структури власності АТ “Київгаз”. Доля інших 6% компанії достеменно невідома, проте у відкритих джерелах вказується ще один бенефіціар “Київгазу” станом на 2019 рік – кіпрська компанія ”Torkatas Limited”, така ж “темна конячка”, як “Rilosal Capital Limited”. В базі даних АРІФРУ ”Torkatas Limited” фігурує як бенефіціар “Київгазу” до середини 2019 року, після чого її сліди зникають, але доля нікому не передається.

Головний бенефіціар “Київгазу” – ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (**), за даними АРІФРУ, належить наступним бенефіціарам:

  1. 61% належить територіальній громаді Києва, цією часткою керує Департамент комунальної власності КМДА, яким керує Андрій Гудзь.

  2. 24,9826% належать компанії з Великої Британії “Artio Global Investors Ltd” (ця компанія станом на квітень 2020 року була контролером “Київенергохолдингу”), бенефіціаром якої є Сергій Геннадійович Суровцев. Цей самий Суровцев є директором ТОВ “Альтком-Бетон”, яка входить до ФПГ “Альтком” і яку вперто приписують колишньому віце-прем`єру з Євро-2012 та одному з ключових політиків в Партії регіонів Борису Колесникову. Також Сергй Суровцев – колишній директор ТОВ “Фінансова компанія “Кліринговий дім” (бенефіціар – кіпрська компанія “Vasanar Limited”), яку пов'язували з RosUkrEnergo – компанією-посередником з постачання газу в Україну та до Європи (бенефіціари: “Газпром”, Дмитро Фірташ і Іван Фурсін).

    Довгий час Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін були дуже близькі. Можна згадати, наприклад, “віденські угоди” 2014 року, внаслідок яких президентом України тоді став Петро Порошенко, а мером Києва – Віталій Кличко. Або згадати фінансування фірташевського банку “Надра” банком Льовочкіних “Кліринговий дім” (мабуть, просто співпадіння назви з назвою фінкомпанії Суровцева).

  3. 14,0161% належать кіпрській компанії “Densec Limited”, яка через присутність Амаль Сароут Ламброу виводить на Сергія та Юлію Льовочкіних.

То ж номінально АТ “Київгаз” нібито підконтрольний громаді столиці. Але можна сміливо припускати й навіть стверджувати, що “Київгаз” перебуває під щільним контролем сім'ї Льовочкіних. Бо стиль керування комунальним майном, який демонструє Андрій Гудзь, дуже ввічливо можна назвати дуже неефективним..

Додатковий аргумент на користь впливу Льовочкіних в “Київгазі” дочірнє підприємство “Київгазу” “Київгазенерджи” (***), яке постачає “мамі” паливо, очолює Артем Олегович Титаренко. Це – син Олега Миколайовича Титаренка, екс-керівника банку Льовочкіних “Кліринговий дім”, який зараз перебуває на віллі нардепів під Ніццею.

“Київгаз”: від Хмельницького до Льовочкіна

В історії з виведенням “Київгазу” з-під фактичного контролю з боку громади Києва ще за часів мера Олександра Омельченка започаткували бізнес-партнери Андрій Іванов та Василь Хмельницький. Саме вони на початку квітня 2006 року створили “Київенергохолдинг” з метою управління пакетами акцій "Київгазу", "Київводоканалу" та "Київенерго". Але на виборах мера столиці неочікувано переміг Леонід Черновецький – і фінансова прокладка “Київенергохолдинг” почала обслуговувати його інтереси та інтереси його оточення.

За часів Черновецького до “Київенергохолдингу” передавались акції комунальних підприємств та додаткові емісій акцій. Так, наприклад, було з банком “Хрещатик” та ПрАТ “Київхліб”.

Внаслідок цього доля Хмельницкого та Іванова в “Київенергохолдингу” зменшувалась, а доля партнерів Черновецького збільшувалась. Для Хмельницького та Іванова ця історія закінчилась тим, що, за словами самого Хмельницького, він продав свою долю і “Київенергохолдингу” В`ячеславу Супруненку – на той момент зятю мера Києва та депутату Київради.

61% акцій “Київенергохолдингу” були взяті під управління столичною громадою (у вигляді профільного департаменту КМДА) в жовтні 2010 року, коли фактично Києвом вже керував перший заступник голови КМДА Олександр Попов, через півтора місяці призначений президентом Віктором Януковичем головою КМДА. І в “Київенергохолдинг” одразу зайшли люди, пов`язані з Сергієм Льовочкіним – через його друга та однопартійця Олександра Пузанова, який також працював заступником голови КМДА Олександра Попова.

Вже в грудні 2010 року посаду голови правління “Київгазу” обійняв Сергій Горовий – зять Юрія Бойка, одного з лідерів Партії регіонів (зараз – народний депутат ВР, голова депутатської групи “За життя та мир”).

Перемога Віталія Кличка на виборах мера Києва в 2014 та 2015 роках (на хвилі ентузіазму, викликаного Революцією гідності та спротиву навалі московитів на Донбасі) не призвела до знищення злочинних схем часів Омельченка та Черновецького. Навпаки, всі залишились “при своєму”, а до схем додались нові люди – вже з оточення Кличка та Порошенка. Так, в 2016 році громадськість сколихнули чутки про нібито спроби Ігоря Кононенка (на той момент – “правої руки” президента Петра Порошенка в політичних та грошових питаннях) взяти “Київгаз” під контроль. Але Сергій Горовий утримався на посаді.

В 2017 році прокуратура Києва на чолі з Романом Говдою ініціювала через Господарський суд Києва повернення громаді Києва 12,7% акций "Київенерго", 61% – "Київгазу" и 67% – "Київводоканалу", які було вкрадено у киян через “Київенергохолдинг”

Але наприкінці 2018 року суд ще тягнувся і наразі доля цього позову вимагає окремого дослідження. А звинувачення в адресу першого керівника “Київенергохолдингу” Юрія Бондаря нічим не закінчились.

Так само нічим не закінчились кримінальні провадження проти Сергія Горового, який помер наприкінці лютого 2019 року. 

22 квітня 2019 року керівником “Київгазу” було призначено чоловіка Юлії Льовочкіної – Андрія Вінграновського, який до цього з 2010 року працював начальником Управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників Міністерства культури.

Останній гучний скандал з “Київгазом” стався рік тому, коли наприкінці квітня 2021 року перший заступник голови правління АТ “Київгаз” Тетяна Пархоменко, три головні інженери управлінь експлуатації газового господарства та начальник служби охорони праці “Київгазу” в рамках досудового розслідування за фактом вибуху у десятиповерховому житловому будинку на вул. Соломії Крушельницької, 1/5 (Позняки, Київ) отримали повідомлення про підозру в порушенні правил безпеки, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 272 ​​Кримінального кодексу України – обмеження волі до п'яти років або позбавлення волі до восьми років).

Через ці порушення вранці 21 червня 2020 року у десятиповерховому будинку на вул. Соломії Крушельницької, 1/5, стався вибух газу, який призвів до обвалу конструкцій будинку та руйнування перекриттів між 4, 5, 6 та 7 поверхами, загибелі п'яти осіб та травмування трьох. Збитки, завдані мешканцям будинку, оцінюються в 53 млн гривень.

Це жахливий, але лише епізод в нескінченній історії розкрадання майна киян, якому саме час покласти край. Це, до речі, стосується “Київводоканалу” (****), де 67% акцій досі належать “Київенергохолдингу” Сергія Льовочкіна. Це ж стосується “Київхлібу” (*****), який сьомий рік перебуває під контролем улюбленців Леоніда Черновецького – братів Супруненко.

* АТ “Київгаз” (код ЄДРПОУ: 03346331)

** ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (код ЄДРПОУ: 34239322)

*** ДП “Київгазенерджи” (код ЄДРПОУ: 39835779)

**** ПрАТ “АК “Київводоканал” (код ЄДРПОУ: 03327664) 

***** ПрАТ “Кивїхліб” (код ЄДРПОУ: 00381574)

Фото: колаж , “Схеми”

КиївВлада

Теги: Юлія Льовочкіна,Сергій Льовочкін,Сен-Жан-Кап-Ферра,Вадим Столар,Rilosal Capital Limited,Київгаз,Torkatas Limited,Андрій Гудзь,Департамент комунальної власності КМДА,Андрій Іванов,Василь Хмельницький
Мої відео