Виступ Президента Володимира Зеленського на врученні нагороди The Atlantic Council «За видатне лідерство», лауреатом якої став Український народ

Виступ Президента Володимира Зеленського на врученні нагороди The Atlantic Council «За видатне лідерство», лауреатом якої став Український народ
44272 ПЕРЕГЛЯДІВ

Пані та панове!

Від імені всіх українців я дякую вам за цю нагороду. Удостоїти її весь український народ правильно й справедливо, адже мужність – це наша національна риса характеру. Сьогодні весь світ бачить це й захоплюється героїзмом українців.

Водночас хочу, щоб для всіх це не ставало чимось буденним. І для цього слід говорити й пам’ятати, що за сміливістю, за мудрістю нашого народу стоять тисячі реальних історій, імен, подвигів.

Світ має чути й знати про них. Мати про український народ чітке уявлення та розуміння. Насамперед ми – народ найкращих захисників. Це наші Сухопутні війська, Повітряні та Військово-Морські сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій, Нацгвардія, розвідка, прикордонники, бійці територіальної оборони. 

Це Віталій Скакун, що підірвав разом із собою міст, щоб зупинити колону російських танків.

Це 21-річний лейтенант Віталій Сапіло, який знешкодив 30 одиниць ворожої техніки й загинув від авіаудару.

Сергій Пантелюк, який, відбиваючи наступ, був поранений і помер у лікарні в той час, як народжувалася його донька-первісток.

Це прикордонники острова Зміїний, які не злякалися флагмана російського флоту крейсера «Москва» та відправили російський корабель у напрямку, що став всесвітньо відомим.

Це незламні захисники Маріуполя й «Азовсталі», які вже кілька місяців тримаються там, тримають там оборону.

Це всі наші бійці, які загинули, захищаючи Україну, а з нею і Європу. Я прошу присутніх вшанувати їхню пам'ять мовчанням.

Дякую.

Український народ – це люди, які не шкодують себе заради інших. Це бойовий медик Діана Кукурудзяк, яка за день витягла з поля бою 16 поранених бійців.

Фельдшер Сергій Чорнобривець у Маріуполі, що від початку війни залишався на чергуванні 22 доби поспіль.

Український народ – це народ сміливих дітей.

Це 11-річний Максим, який нічого не сказав мамі, втік із дому й прийшов проситись у територіальну оборону.

Це семирічна Варя з Кропивницького, яка, збираючи на бронежилети, віддала гроші, що складала на смартфон. А потім продавала квіти й малюнки.

Це 15-річна дівчина з Луганщини, яка вела авто з простріленими ногами та вивезла чотирьох поранених.

15-річний юнак, який три кілометри ніс поранену маму на руках до пункту евакуації.

Наш народ – це також літні люди, які пережили забагато випробувань.

Це Борис Романченко, який пройшов пекло, пекло Бухенвальду й загинув у 96 років у себе вдома, під час обстрілу Харкова з боку Російської Федерації.

Це Ванда Обʼєдкова, яка дитиною, ховаючись у підвалі, пережила Голокост і нацистську окупацію Маріуполя, у 2014-му побачила другу окупацію міста, а цьогоріч – третю. У свої 91 вона знову мусила ховатися в підвалі, де померла на 40-й день війни.

Це 87-літня Галина Котубей із Миколаївщини, яка лишилась єдиною й останньою жителькою у своєму селі, але відмовилася його покидати.

Український народ – це народ, де сотні тисяч воюють, а мільйони допомагають.

Це бізнес, який переорієнтувався на потреби країни. Дизайнери одягу шиють військову форму, ресторатори годують безкоштовними обідами, пекарні печуть хліб для переселенців і самотніх людей.

Це професор університету, який в окопі продовжує читати лекції своїм студентам.  Скрипалька, яка грає для людей під час повітряної тривоги в бомбосховищі.

Це мирні жителі українських міст, мирні жителі сіл, які ставали живою стіною на шляху в окупантів, зупиняли військову техніку, розвертали танки у зворотному напрямку.

Це жителі Демидівки, які затопили власне село, щоб не пустити окупанта в Київ.

Хто попри погрози, постріли, шумові гранати виходить на мирні акції, нагадуючи окупантам, що це Україна. Херсон, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Маріуполь та всі інші ненадовго окуповані міста й села України.

Це мільйони українців, які захищають рідну землю, захищають весь світ.

Не бійтесь і приїжджайте в Україну. Почуйте ще тисячі подібних історій про нас, про українців.

Подивіться в їхні сміливі очі, потисніть їхні міцні руки, і ви побачите, що вони роблять все це не заради слави, що їм потрібні не лише нагороди, а й конкретна допомога та конкретна підтримка.

Зброя, техніка, кошти, санкції проти Росії, а головне – відчуття, що в цій важкій боротьбі вони не одні, що їх підтримуєте ви, що їх підтримує весь світ – вільні держави, вільні народи нашої планети.

Дякую вам!

Дякую за увагу!

Дякую за підтримку!

Дякуємо за нагороду і ласкаво просимо в Україну!

Джерело

Теги: Президент Володимир Зеленський,Президент Зеленський,Президент України Володимир Зеленський,Президент України Зеленський,Президент України ,Президент ,Володимир Зеленський,Зеленський,Володимир Зеленський Вікіпедія, Зеленський Вікіпедія, Володимир Олександрович Зеленський,Україна, Маріуполь,Сухопутні війська, Повітряні сили ,Військово-Морські сили,Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій, Нацгвардія, розвідка, прикордонники, бійці територіальної оборони,Територіальна Оборона,Віталій Скакун,Віталій Сапіло,Сергій Пантелюк,Зміїний, острів Зміїний,Азовсталь,Москва,Росія, Російська агресія ,Російська Федерація,Війна, війна в Україні, війна з рф,Діана Кукурудзяк,Європа,The Atlantic Council ,Борис Романченко,Харків
Автор: wikibazacom
Мої відео