Експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках та щодо проекту Державного бюджету України на 2021 рік

Експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках та щодо проекту Державного бюджету України на 2021 рік
143997 ПЕРЕГЛЯДІВ

Оновлені дані Держстату щодо виробничої активності в промисловості та сільському господарстві свідчить про продовження негативних тенденцій. Зниження індексу промислового виробництва у серпні прискорилося до - 5,3% у річному вимірі порівняно з -4,2% у липні (за січень-серпень 2020 року падіння промисловості становило 7,4% до відповідного періоду минулого року).

Індекс сільськогосподарської продукції за 8 місяців 2020 року становив 90,2% порівняно із відповідним періодом минулого року. Зниження попиту на вантажні перевезення обумовило зниження обсягів вантажообігу у січні-серпні 2020 року на 17,1% порівняно з відповідним періодом 2019 року.

Слід відзначити, що якщо зниження сільськогосподарського виробництва є наслідком меншого врожаю поточного року внаслідок несприятливих погодних умов, то падіння промислового виробництва, вплив карантинних обмежень на яке був досить обмеженим, є результатом недостатньої підтримки промисловості та, як наслідок, обмеженого внутрішнього попиту на промислову продукцію та недостатніх капітальних інвестицій промислових підприємств.

Пригнічена інфляційна динаміка, яка спостерігається в Україні з 2-го півріччя 2019 року (у серпні споживча інфляція в Україні становила 2,5%, що удвічі нижче від цільового значення Національного банку), свідчить про достатній простір для застосування фіскальних та монетарних заходів із розширення сукупного попиту в економіці.

З огляду на вищезазначене, Державний бюджет 2021 року (у редакції проекту Закону України № 4000 від 14.09.2020) планується із дефіцитом 6% ВВП (дефіцит 2020 року заплановано у розмірі 7,5% ВВП, однак, імовірно, він фактично буде меншим). Основними пріоритетами видаткової політики наступного року будуть охорона здоров’я, освіта, дорожня інфраструктура, оборона, що свідчитиме про увагу держави до питань збереження та розвитку людського капіталу, покращення фізичної інфраструктури, зміцнення обороноздатності країни.

Продовження м’якої фіскальної політики є необхідним для нівелювання негативного впливу коронакризи на українську економіку та відновлення економічної активності. При цьому, плановий дефіцит бюджету 2021 є нижчим за середній дефіцит, який прогнозує МВФ для країн з ринками, що формуються (8,5% ВВП) та світу загалом (8,2% ВВП).

Окремий акцент проекту бюджету зроблено на посиленні перерозподільної функції державних фінансів та зменшенні рівня бідності працюючих громадян. Саме на це скеровуються заходи, пов’язані із підвищенням розміру мінімальної заробітної плати (на 30% в середньому по року), збільшенням зарплат учителів та медиків, фінансуванням програм підтримки малого та середнього бізнесу тощо.

Номінальна заробітна плата штатних працівників в Україні порівняно з липнем знизилася на 3% (реальна заробітна плата – на 2,8%). Співвідношення мінімальної (4,7 тис. грн) та середньої заробітної плати (11,5 тис. грн) у серпні становило 41,3%, що є нижчим від значення даного показника в Україні у 2017 році та у більшості країн Центральної та Східної Європи. Підвищення МЗП до 5 тис. грн з вересня 2020 року, до 6 тис. грн з січня та до 6,5 тис. грн з липня 2021 року сприятиме врегулюванню структурних диспропорцій з оплати праці в Україні та стимулюватиме розвиток внутрішнього ринку.

Первинний дефіцит державного бюджету в 2021 скоротиться з 4% до 2.5% ВВП. Водночас, якщо в минулих роках дефіцит Державного бюджету цілком поглинався виплатою процентів з обслуговування боргу: первинний профіцит в середньому за 2015-2019 рр. становив 1,6% ВВП, то в 2021 р. лише на 60% дефіциту буде сформовано за рахунок витрат на обслуговування боргу і на 40% - за рахунок додаткових витрат на підтримку економіки і соціальної сфери (в 2020 р. відповідна пропорція становить 49%/51%).

Інфляція, що враховувалася при складанні бюджету, становить 7,3% (у розрахунку до грудня), що дещо вище інфляції очікуваної НБУ (5,5%) та МВФ (5,9%). Розширення державного попиту та пов’язане з ним зростання грошової пропозиції за нинішнього стану економіки є виправданими з огляду на необхідність відновлення економічної активності в країні.

Фінансування Державного бюджету у 2021 році здійснюватиметься за рахунок державних запозичень у сумі 702,4 млрд. грн, в тому числі зовнішніх – 153,3 млрд. грн, внутрішніх – 549,1 млрд. гривень. Таким чином, загальні потреби у фінансуванні Державного бюджету (фінансування дефіциту та погашення боргу) у 2021 році становитимуть 15,7% ВВП. Поряд з очікуваними показниками 2020 р. (16,2% ВВП) це відповідатиме історично найвищому значенню цього показника.

Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП, особливо вторинного ринку. Запланований обсяг позик, які Міністерство фінансів планує залучити в 2021 р. на внутрішньому ринку перевищує обсяг минулого року в 1,5 рази.

Як свідчить останній проведений Міністерством фінансів аукціон із розміщення ОВДП, під час якого спостерігалося підвищення середньозваженої доходності за 1- та 2-річними облігаціями, недостатня місткість внутрішнього ринку державних запозичень обмежує можливості Уряду залучати достатні фінансові ресурси за прийнятними ставками.

Іншим можливим наслідком розширення участі держави на внутрішньому ринку запозичень, яке, що важливо, відповідатиме прогнозу МВФ згідно із програмою Стенд-бай, відповідно до якого чисті вимоги банків до Уряду зростуть у 2021 році до 702 млрд. грн, може бути негативний вплив на стимули банків здійснювати кредитування реального сектора економіки і відповідно на можливості підтримання процесів відновлення економічного зростання.

Така ситуація вимагає проактивної політики Національного банку щодо розширення місткості внутрішнього ринку державних запозичень та підтримання ринку кредитування, включаючи проведення операцій з ОВДП та розвиток інструментів цільового рефінансування суб’єктів економічної діяльності (за встановленими критеріями).

Таке поєднання заходів не призведе до порушення рівноваги на грошово-кредитному та валютному ринках України.

Свідченням дієвості інструментарію Національного банку є стабілізація на цьому тижні ситуації на міжбанківському валютному ринку. Традиційне для початку осені зростання попиту на валюту (середньоденний попит на іноземну валюту у вересні був вищим ніж у серпні на 12,4% або 31,3 млн. доларів США), обумовлене підвищенням економічної активності, було згладжене за допомогою інтервенцій Національного банку, які за період 14-28 вересня 2020 року становили 254 млн. доларів США. Загальне сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку 2020 року є додатнім на рівні майже 1 млрд. доларів США. У подальшому Національний банк продовжуватиме залишатися на ринку, здійснюючи інтервенції як з продажу, так і купівлі іноземної валюти у відповідності до принципу гнучкого курсоутворення, передбаченого Основними засадами грошово-кредитної політики. Обсяг міжнародних резервів, який на 29.09.2020 становив 26,5 млрд. доларів США є достатнім для стабілізації надмірних коливань на валютному ринку.

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин

Теги: Богдан Михайлович Данилишин, Богдан Данилишин,Богдан Данилишин НБУ,Данилишин НБУ , Голова Ради НБУ,МВФ ,Економіка, бюджет,держбюджет,ВВП
Мої відео