Питання фіскального стимулювання споживчого попиту активно дискутується в національному експертному середовищі, - Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ, академік НАН України

Питання фіскального стимулювання споживчого попиту активно дискутується в національному експертному середовищі, - Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ, академік НАН України
31151 ПЕРЕГЛЯДІВ

Питання фіскального стимулювання споживчого попиту активно дискутується в національному експертному середовищі.

В останній час нав’язується думка, що надмірність державної участі в процесах споживання може спровокувати інфляційні сплески, які потребуватимуть відповідної реакції з боку монетарної політики. Однак, наскільки «надмірною» є державна участь в процесах приватного споживання України порівняно з іншими країнами? Статистичні дані доводять, що такої «надмірності» не спостерігається.

Два основних канали державної підтримки споживчого попиту - це виплата заробітних плат найманим працівникам в бюджетній сфері та виплата соціальних трансфертів (пенсій і допомог).

Україна суттєво відстає від більшості країн ЄС за рівнем державної підтримки споживчого попиту. В Україні за рахунок державних коштів фінансується близько 30% споживчих витрат населення, тоді як в країнах ЄС – близько 50%.

В 2020 р. в Україні державні виплати населенню становили 33% від їх споживчих витрат (в 2019 р. - 31% - історичний мінімум), тоді як в середньому у країнах ЄС-27 – цей показник склав 53% (в 2019 р. – 46%), в т.ч. в Данії - 67%, Франції - 62%, Чехії - 50%, Німеччині - 49%, Польщі - 45%, Греції - 43%, Угорщині - 42%, Латвії - 38%.

За вкладом державних соціальних трансфертів у споживчі витрати населення Україна відстає від країн ЄС на 17 відс. пунктів., а за вкладом бюджетних заробітних плат – на 3 відсоткових пункти споживання (дані за 2020 рік).

Низька державна підтримка споживчого попиту в Україні є однією з причин її відставання в економічному розвитку від інших країн світу, які застосовують значно вищі фіскальні стимули в цій сфері.

Примітно, що до 2014 р. рівень державної підтримки споживчих процесів в Україні знаходився близько до середнього рівня країн ЄС і навіть вище багатьох країн – нових членів ЄС. Після воєнно-політичної та фінансово-економічної кризи 2014-2015 рр. в Україні проводилась політика масштабного скорочення державних видатків. Бюджетні видатки, які раніше припадали на споживчий попит, скорочувалися та перерозподілялися на цілі обслуговування боргу, реформування правоохоронних органів, зміцнення обороноздатності. Рестрикційні фіскальні шоки завдавали суттєвої шкоди реальній економіці. Не дивно, що наприкінці 2018-2019 рр. у результаті умов кардинальної фіскальної та монетарної жорсткості в Україні розпочалася рецесія економіки з стрімким падінням промислового виробництва.

Висновки:

1. Фіскальна підтримка процесів приватного споживання в Україні не відповідає параметрам здорової ринкової економіки - різниця з країнами ЄС становить близько 15% обсягів приватного споживання на рік в середньому за останні 5 років. Під час поточної ковід-кризи зазначена різниця збільшилась до 20% обсягів споживання населення. Така ситуація зумовлює генерування суттєвих рестрикційних ефектів для економіки, що провокують її на хронічне відставання від світових лідерів.

2. Нинішній рівень державного фінансування бюджетної та соціальної сфери не може розглядатися як такий, що здійснює надмірний тиск на процеси споживання та провокує інфляційні процеси. Зараз можна говорити лише про нормалізацію структурних пропорцій перерозподілу доходів економіки, зниження ступеня нерівності та відновлення природних соціальних стандартів.

3. Потребує покращення ситуація з доступністю для держави внутрішнього ринку запозичень та можливостями позичкового фінансування поточних видатків. Майже 2-кратна різниця між ставками ОВДП та обліковою ставкою НБУ говорить про неефективність монетарної трансмісії на цьому ринку. Ставки за ОВДП значно перевищують як рівень інфляції, так і ставки кредитування суб’єктів підприємництва. Стрімке підвищення ключової ставки НБУ в умовах, коли 90% приросту інфляції згенероване немонетарними чинниками, не покращило ситуацію з ліквідністю на цьому ринку. Виштовхування держави на зовнішні ринки запозичень погіршує ризики зовнішньоекономічної вразливості. Між тим у світовій практиці центральних банків проводиться політика максимального сприяння реалізації фіскальних заходів: наприклад, ЄЦБ у 2020 році профінансував викуп 70% чистого випуску суверенних облігацій країн Єврозони.

Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин

lb.ua

Теги: Богдан Данилишин,Богдан Данилишин НБУ,Данилишин НБУ, Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,ОВДП,бюджет,Економіка, Данилишин Богдан Михайлович,Голова Ради НБУ,Богдан Михайлович Данилишин,Економічна ситуація,ВВП ,Валютний ринок,фінансовий ринок ,Данилишин,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович,Богдан Данилишин рада НБУ,Рада НБУ,Нацбанк,Нацбанк Украины,Украина,Україна,Нацбанк України, Національний банк України,Національний банк,Национальный банк,Национальный банк Украины,НБУ,Экономика,Голова Ради Національного банку України Богдан Михайлович Данилишин,Держстат,США,Європа,ОВДП ,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Динилишин Википедия,Динилишин,Банки України, Богдан Данилишин,економіка України, академік НАН України Богдан Данилишин ,МВФ,ДАНИЛИШИН, Банки,Політика , ВВП України ,ВВП,Девальвація гривні ,бізнес,економіка України ,мікрокредити,кредити, курс валют ,валюта ,депозити,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,.Нацбанк ,ліквідність, Міністерство фінансів, Міністерство фінансів України
Автор: wikibazacom

Інформаційне агентство «Україна Інформ» 

Інформаційне агентство «Україна Інформ» було засноване у 2018 році. Зараз інформаційне агентство «Україна Інформ» є одним із найбільших інформаційних агентств України, з понад 200 медійними партнерами. Теми, які висвітлює інформаційне агентство починається від політики до суспільного життя всього населення. Наші журналісти та автори новин завжди одними з перших публікують інформацію про те, що відбувається у світі культури та спорту, відвідують Верховну Раду України для того, щоб бути в курсі всіх подій. Кореспонденти інформаційного агентства «Україна Інформ» першими висвітлюють події України та світу. В нас є багато власних відділень на території всієї України. Тож на поталі ви зможете знайти останні події зі світу політики, держави, спорту,  культури, економіки та суспільного й соціального життя українців.

З якими країнами та містами ми співпрацюємо? Інформаційні агентства, що є медійними партнерами «Україна Інформ» розташовані в усіх областях України. Міцно закріпившись в усіх регіонах нашої держави, ми змогли налагодити зв’язки з більшістю країн світу. Тож наші автори новин, які перебувають в кожній із цих країн мають можливість освітлювати усі найважливіші події в усіх сферах життя цих країн. 

Що можна знайти на порталі інформаційного агентства «Україна Інформ»?

Кожного дня на нашому сайті з’являється понад 1000 новин, які висвітлюються з багатьох точок зору. Ми, наші журналісти та автори новин не мають якихось уподобань та викладають інформацію об’єктивно, зображаючи реальну картину нашої держави. Наші публікації часто мають коментарі від очевидців, що робить репортажі максимально правдивими. Також ми постійно зустрічаємось із цікавими особистостями для того, щоб отримати інтерв’ю, яке розкриє таємниці. 

Спектр нашої продукції не обмежується лише репортажами, новинами та інфографікою. Ми займаємось випуском стрічок новин, інформаційних пакетів та вісників. Співпрацюємо не лише з українськими, а й закордонними компаніями. Інформаційне агентство «Україна Інформ» має партнерські стосунки із: електронними та друкованими ЗМІ, теле- та радіокомпаніями України, медіа закордонних країн, владними та бізнес-структурами, посольствами, консульствами та підприємствами. Такий широкий перелік партнерів допомагає інформаційному агентству постійно тримати руку на пульсі. Ми одними з перших дізнаємось про все те, що відбувається в державі та освітлюємо події на нашому порталі.

Що особливого в інформаційному агентстві «Україна Інформ»?

Інформаційне агентство «Україна Інформ» має власний прес-центр, який займається організацією усіх заходів. Наші прес-конференції, брифінги, громадські слухання, інтернет-конференції, телемости, презентації, семінари, виставки, можуть проводитись за участю спікерів з інших країн в режимі телемосту. Не рідкими гостями нашого агентства є перші особи держави. Ми часто беремо інтерв’ю в політиків та спортсменів, розкриваємо сутність постанов Міністерств України за допомогою коментарів самих міністрів. Часто запрошуємо до себе, або приймаємо запрошення письменників, артистів зірок шоу-бізнесу, релігійних та громадських діячів та науковців. 

Інформаційне агентство має договори з понад 500 телеканалами України та світу з метою обміну відео контентом. Також УКРАЇНА ІНФОРМ є розробником широкого спектра технологічної продукції для телеканалів, інформаційних агентств, інформаційних сайтів та підприємств, зокрема веб-порталів будь-якого дизайну та складності, сео-просування по пошуковим системам, програм для відео монтажу, стрімінгових сервісів, мобільних додатків, новітніх плейаутів та архіваторів.

Інформаційне агентство «Україна Інформ» пише для людей, тому всі наші новини не мають суб’єктивної оцінки. Ми передаємо лише об’єктивні факти із політичного та суспільного життя України. Наше інформаційне агентство намагається діяти, реалізовуючи принципи свободи інформації. Але навіть дотримуючись такої політики ми не викривлюємо факти, а розкриваємо їх такими, якими вони є.   

 

Мої відео