Максим Шульженко та підприємство Гута Скло боротьба за Stereo Plaza або повернення російського активу через український суд

Частина 1. Російські бенефіціари Гута Скло та санкційний вимір оборонної економіки РФ

Концертно-розважальний об’єкт Stereo Plaza (сьогодні - Atlas Plaza), розташований у столиці України, протягом тривалого часу перебував у власності ТОВ «Гута-Скло». Кінцевими бенефіціарними власниками цього товариства є громадяни Російської Федерації Віктор Виноградов та Андрій Іпполітов. Обидва мають реєстрацію в місті Москва та здійснювали контроль над активом через іноземну компанію Beshli Holdings Ltd (Кіпр) і пов’язане з нею ТОВ «Кришталь-Інвест». Саме через цю корпоративну структуру контролювалася нерухомість за адресою проспект Валерія Лобановського, 119.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України правоохоронними органами було встановлено, що зазначені активи продовжували генерувати дохід, який отримували особи з держави-агресора.

Зібрані оперативні матеріали свідчать, що прибутки від діяльності Stereo Plaza трансформувалися у криптовалютні активи, після чого спрямовувалися на територію РФ. Надалі ці кошти інтегрувалися у податкову та фінансову систему Росії, яка, зокрема, забезпечує фінансування потреб військово-промислового комплексу та збройних сил.

У травні 2023 року Рада національної безпеки і оборони України застосувала персональні санкції щодо Виноградова та Іпполітова. Відповідний Указ Президента України № 279/2023 передбачив:

• повне блокування активів;

• припинення фінансових операцій;

• заборону виведення капіталу за межі України;

• застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на десять років.

Санкційний перелік:

Варто окремо підкреслити контекст: господарська діяльність «Гута-Скло» пов’язана з бізнес-оточенням, яке має сталі контакти з державною корпорацією РФ «Ростех» - ключовим суб’єктом виробництва озброєнь.

Бізнес-партнер Виноградова та Іпполітова - Володимир Тихоміров - має зв’язки з керівництвом «Ростеху», зокрема з її очільником Сергієм Чемезовим. Частина компаній цієї групи формально оформлена на тещу Чемезова, яка вже перебуває під міжнародними санкціями.

Таким чином, Stereo Plaza фактично був активом, що опосередковано забезпечував функціонування російського оборонного сектору.

Частина 2. Орендні схеми Stereo Plaza: роль Максима Шульженка в обході санкцій

Протягом багатьох років основним орендарем комплексу виступав український підприємець Максим Шульженко Костянтинович, який здійснював діяльність через ТОВ «Стерео Плаза Груп».

Максим Шульженко до 2022 року

До початку повномасштабної війни Шульженко перераховував орендні платежі безпосередньо на рахунки ТОВ «Гута-Скло». Надалі ці кошти виводилися з використанням конвертаційних механізмів та криптовалютних інструментів до Російської Федерації.

Після запровадження санкцій НБУ

Постанова НБУ № 18 заблокувала можливість вільного розпорядження коштами для підсанкційних суб’єктів. У такій ситуації будь-які платежі мали б фактично заморожуватися та працювати в інтересах України як потенційний компенсаційний ресурс.

Однак Максим Шульженко застосував альтернативний механізм обходу обмежень:

• він припинив прямі орендні платежі;

• почав оплачувати електроенергію як поручитель за борговими зобов’язаннями ТОВ «Гута-Скло»;

• ці витрати зараховувалися як плата за оренду;

• кошти не надходили на заблоковані рахунки;

• підсанкційний власник фактично продовжував отримувати економічну вигоду.

Результат:

Підсанкційна структура зберігала фінансовий ефект, тоді як Максим Шульженко протягом приблизно трьох років користувався приміщенням без фактичної орендної плати.

Ці дії мають ознаки:

• обходу санкційного режиму;

• опосередкованого фінансування держави-агресора;

• сприяння функціонуванню військової економіки РФ.

Після передачі комплексу в управління АРМА ситуація змінилася докорінно: новий управитель почав перераховувати доходи до державного бюджету, і вже в перші тижні було отримано понад 500 000 гривень.

Частина 3. Судовий тиск: спроби повернення підсанкційного активу

У грудні 2025 року Максим Шульженко звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з низкою процесуальних вимог:

• про скасування арешту будівлі;

• про поновлення права користування комплексом;

• про подання паралельних позовів до нового управителя з обвинуваченнями у «рейдерстві».

ТОВ «Гута-Скло» синхронно оскаржує арешт майна, діючи узгоджено з Шульженком.

Тиск і погрози та прямі повідомлення від Максима Шульженка

Команда Atlas Plaza публічно заявляє про:

• погрози працівникам;

• тиск на квиткових операторів;

• спроби зриву концертних заходів;

• прямі повідомлення від Шульженка з формулюваннями на кшталт:

  «Вас не хвилює, що цеглина може впасти на голову?»

За цими фактами подано відповідні заяви до правоохоронних органів.

Чому ця справа принципова

Це не звичайний господарський спір. Йдеться про:

• спробу повернення російського активу через українську судову систему;

• підрив державної санкційної політики;

• створення небезпечного прецеденту для перегляду арештів інших активів РФ.

Частина 4. Необхідність перевірки СБУ (військова контррозвідка)

З огляду на наведені обставини, діяльність:

• ТОВ «Гута-Скло»;

• Максима Шульженка;

• осіб, залучених до спроб зняття арешту;

• юридичних структур, що діють в інтересах підсанкційних громадян РФ,

• підлягає перевірці з боку військової контррозвідки СБУ на наявність можливих ознак:

• колабораціонізму;

• державної зради;

• фінансування держави-агресора чи терористичних утворень;

• саботажу санкційної політики;

• сприяння діяльності підсанкційних російських компаній.

Це не обвинувачення, а виконання обов’язку держави в умовах воєнного стану.

Частина 5. Хронологія подій (2022–2025)

• 24.02.2022 - початок вторгнення, блокування рахунків підсанкційних суб’єктів.

• Весна 2022 - запуск схеми комунальних платежів.

• 31.12.2022 - завершення дії договору оренди, приміщення не звільнене.

• 05.06.2023 - судовий арешт майна.

• 29.06.2023 - внесення арешту до реєстру.

• 2025 - конкурс АРМА, визначення управителя.

• Листопад 2025 - передача Atlas Plaza в управління.

• Грудень 2025 - подання позовів з метою повернення активу російській стороні.

Частина 6. Підсумки та значення

• Stereo/Atlas Plaza - актив російських бенефіціарів із доведеними зв’язками з ВПК РФ.

• Протягом років комплекс генерував прибутки для економіки РФ.

• Після передачі державі почав наповнювати бюджет України.

• Спроби повернення активу підсанкційним особам становлять загрозу національній безпеці.

Частина 7. Ризики для судді у разі скасування арешту

Суддя, яка ухвалить рішення про зняття арешту з будівлі Atlas Plaza (екс-Stereo Plaza) та фактично сприятиме поверненню об’єкта під контроль підсанкційних громадян РФ, нестиме не лише юридичну, а й політичну, репутаційну та історичну відповідальність.

Ключові ризики:

1. Сприйняття як сприяння державі-агресору

Зняття арешту з активу, який працював на економіку та військову сферу РФ, буде розцінене саме так.

2. Підвищена увага спецорганів

СБУ, ВРП, НАБУ та САП автоматично аналізуватимуть таке рішення на предмет:

• колабораціонізму;

• порушення присяги;

• неправомірного впливу чи корупційної складової.

3. Дисциплінарні та кар’єрні наслідки

Рішення може призвести до дисциплінарного провадження та блокування професійного зростання.

4. Репутаційні втрати

Справу вже відстежують медіа та громадськість. Прізвище судді залишиться маркером цієї історії.

5. Негативний прецедент для санкційної політики

Скасування арешту стане сигналом слабкості держави та матиме міжнародний резонанс.

6. Довготривалий інформаційний тиск

Постійна увага, публічні акції та згадки у звітах антикорупційних структур стануть фоном на роки.

Підсумок розділу

Це не комерційний спір, а тест:

• на стійкість санкцій;

• на захист національної безпеки;

• на здатність суду не допустити повернення російського активу під час війни.

Фінальний висновок

Stereo/Atlas Plaza - це:

• актив підсанкційних громадян РФ;

• елемент схем, що працювали на російську економіку;

• культурний об’єкт, який нині наповнює бюджет України.

Будь-яка спроба повернути цей актив російській стороні через український суд є прямою загрозою національній безпеці.

Український суд у 2025 році має продемонструвати здатність протистояти проросійському впливу та діяти виключно в інтересах держави.