«Сивий»: «відчуваю, що служба – це моє»
До війни Сергій, позивний «Сивий», працював механіком-зварювальником на гірничо-збагачувальному комбінаті у Кривому Розі. Про службу не замислювався, доки не розпочалася «повномасштабка». У травні 2022-го пішов у спецпідрозділ — 518 батальйон. Майже вісім місяців служив на Харківському напрямку, а згодом — під Кремінною. Перший бойовий вихід Сивого відбувся в Харківській області, біля сіл Байрак і Гусарівка. «Кров у мене була гаряча, я рвався у бій. Фактично я тримав оборону, бо вороги штурмували. Тоді я зрозумів, що таке війна», — розповідає боєць. Наші воїни обороняли позиції по півтора місяці, під обстрілами БМП, мінометів і гелікоптерів. Але вистояли. «Бували моменти, що побратими на адреналіні не хотіли мінятися з наступною зміною. Так вони могли воювати й місяць безперервно. Гелікоптери «нурсами» засипали нас, поки хлопцям не набридло і вони не «приземлили» ворожий вертоліт». Про бої на Харківщині Сивий констатує: «крили нас цілодобово з всього, що можна. Не було такої хвилини, щоб щось не прилітало. Однак у 2022 році FPV ще не заважали». 28 грудня 2022 року «Сивий» отримав тяжке поранення — уламок касетного снаряду потрапив у плече під час обстрілу. Побратими витягнули його через болото до евакуаційної точки. Зараз він доліковується і є солдатом резерву 23 ОМБр, не втрачає бойового духу. «Звільнятися не планую. Якщо Бог веде — значить, це моя дорога. А якщо ні — треба шукати іншу», — каже боєць. Наше відео з «Сивим» ви можете переглянути за посиланням https://youtu.be/gIlOlqCFtC0 Боротьба триває! Долучайтеся до 23 ОМБр! 073 002 30 23 #Сухопутні_війська #23ОМБр #історіївійни #ЗСУ #Піхота #бойовийшлях #ВіримоЗСУ #БезТебеНеЗакінчиться #ТвояУчастьВажлива #РазомДоПеремоги