Безбар’єрність важлива складова для кожного з нас

Безбар’єрність — це значно більше, ніж пандуси, ліфти чи зручний вхід до будівлі. Це про суспільство, у якому кожна людина має можливість бути почутою, отримувати необхідні послуги, навчатися, працювати, пересуватися, користуватися інформацією та просто жити повноцінним життям.

Ми всі різні. Але бар’єри можуть виникнути у житті кожного. Зламана нога може на кілька місяців змінити звичний спосіб пересування. Дитяча коляска може зробити сходи справжньою перешкодою. Тому безбар’єрність — це не про «когось іншого».

Це про нас із вами. У

країнська Національна стратегія до 2030 року визначає шість основних напрямів безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну та громадянську, економічну й освітню. Тобто йдеться про можливість кожної людини навчатися, працювати, отримувати послуги, пересуватися, користуватися цифровими сервісами та брати участь у житті суспільства. Але є ще один бар’єр, який часто залишається непомітним. Наші слова.

У «Довіднику безбар’єрності» дуже влучно наголошується: мова відображає суспільні настрої. Те, як ми говоримо про людину, може або демонструвати повагу, або створювати додаткову дистанцію та упередження. Саме тому безбар’єрність починається навіть із простого — звертатися до людини з повагою, бачити передусім людину, а не її інвалідність, вік, статус чи особливість. Безбар’єрність — це коли ми не запитуємо:«Чому ця людина не така, як усі?» А запитуємо насамперед себе: «Що ми можемо зробити, щоб кожному було зручно і безпечно?» Це коли ми не залишаємо людину «за дверима» — фізично, інформаційно чи просто через власні упередження. І, мабуть, найважливіше — безбар’єрність не означає особливе ставлення до когось. Вона означає рівні можливості для всіх. Суспільство стає сильнішим тоді, коли в ньому немає «зайвих» людей. Коли кожен може навчатися, працювати, створювати сім’ю, користуватися послугами, подорожувати, розвиватися, бути почутим і впливати на те, якою буде наша країна. Безбар’єрність починається з державної політики, архітектури та технологій. Але продовжується у наших щоденних рішеннях і ставленні одне до одного. Іноді для створення безбар’єрного суспільства потрібно не побудувати щось нове. Іноді достатньо просто прибрати те, що заважає іншій людині бути вільною.

Безбар’єрна Україна — це Україна, у якій гідність, права та можливості людини не залежать від її обставин. Більше про коректну безбар’єрну комунікацію та поважне ставлення до людей — у «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua #Безбарєрність #bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #київськаюстиція