Ексміністру доходів і зборів України та його спільнику повідомлено про підозру у пособництві державі-агресору
За процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури колишньому міністру доходів і зборів України (2012 ‒ 2014 роки) та його спільнику заочно повідомлено про підозру у пособництві державі-агресору (ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 КК України).
За даними слідства, після окупації частини Луганщини підозрювані організували незаконне використання державного майнового комплексу ПАТ «Шахта «Білоріченська», 100% акцій якої належать державі в особі Міністерства енергетики України.
Ексміністр, як акціонер зареєстрованої в москві компанії, спільно з партнером, який очолив товариство і став гендиректором, уклали з представниками «лнр» та рф низку договорів. За ними шахту «Білоріченська» було передано в оренду підконтрольним росії структурам. Згодом видано і «ліцензію» від російського федерального агентства з надрокористування «Роснедра» на користування українськими надрами до 2033 року.
У січні 2024 року під час міжнародного форуму в москві так званий «гендиректор» підписав договір з окупаційним «міністром палива і енергетики лнр», а український ексміністр контролював процес і координував контакти з високопосадовцями рф. Надалі обидва неодноразово відвідували окуповану шахту, публічно заявляючи про «інвестиції» та плани з розвитку вуглевидобутку.
У 2024 році підприємство видобуло понад 260 тисяч тонн вугілля, що реалізовувалося на території «лнр/днр» та в росії.
Фактично своїми діями підозрювані сприяли державі-агресору у реалізації так званої «реформи вугільної галузі» на тимчасово окупованій території, незаконно привласнили українські надра та забезпечили функціонування окупаційної адміністрації. Це завдало значної шкоди державним інтересам України.
Наразі прокурором подано клопотання про арешт майна підозрюваного.
Вирішується питання щодо оголошення чоловіків у розшук та обрання запобіжного заходу.
Досудове розслідування та оперативний супровід ‒ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
