Повернення своїх: як відбувалася реінтеграція звільнених воїнів 23 ОМБр

Наприкінці травня відбувся один із наймасштабніших обмінів полоненими — 1000 на 1000. Серед звільнених — семеро наших побратимів із 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ: з механізованих батальйонів, розвідки, артилерії та приданого підрозділу. Обмін проходив упродовж 23–25 травня, і весь процес повернення був багаторівневим і непростим. Зустрічі з бійцями відбулися в трьох різних містах України. Їздили представники відділення цивільно-військового співробітництва та підрозділів — ті, хто знав хлопців особисто. Це була не лише формальна місія, а й дуже важлива людська справа — щоб звільнені бачили знайомі обличчя й відчували: їх чекали. Полон тривав для них з листопада, грудня, а для одного — з травня 2024 року. Один із бійців узагалі вважався зниклим безвісти — про його долю не було жодної звістки до моменту обміну. Після повернення — обов’язковий тижневий карантин та медичне обстеження. У всіх діагностовано фізичні й психологічні наслідки перебування в полоні, зокрема ПТСР. Для кожного складається індивідуальний план реабілітації. Звільненим надають психологічну підтримку, а в окремих закладах працюють і капелани. Попри втому і пережите, хлопці відкриті до спілкування. Метою поїздки було не лише передати необхідне, а й обійняти, підтримати, просто бути поруч. Процес повернення включав багато етапів: списки від координаційного штабу, уточнення місця перебування, зв’язок, логістика. Але кожна хвилина того варта — коли бачиш усмішку людини, що повернулася з пекла. Представниця ЦВС 23 ОМБр Євгенія Краус підсумувала: «Втома не має значення, коли знаєш, що твої зусилля приносять користь. Добро надихає сильніше, ніж сон». #23ОМБр #ЗСУ #ОбмінПолоненими #ПоверненняДодому #Реінтеграція #РазомДоПеремоги