Сєдой — головний сержант групи інженерного забезпечення 23 ОМБр. Від моряка до захисника України.
До повномасштабної війни Сєдой працював у морі. За плечима мав строкову службу, у вільний час захоплювався страйкболом. У березні 2023-го добровільно з’явився до ТЦК і запитав: «Де тут повістку отримати?». Так і почався його шлях у ЗСУ. Спочатку навчання у Великій Британії — базовий курс і курси лідерства. Потім 79 бригада ДШВ, командир штурмового відділення на Марʼїнському напрямку. Згодом — 426 батальйон де прослужив до травня 2025 року. У 23-ю бригаду перевівся, бо хотів рости — і стати офіцером. Цього року планує вступ до військового університету. Нині Сєдой служить головним сержантом – командиром відділення групи інженерного забезпечення. Його підрозділ встановлює загородження на Донеччині: дротяні плутанки, спіралі «Єгоза». Усе під ворожими FPV-дронами. Сєдой керує роботою, займається особовим складом. Знається на мінно-вибухових пристроях: від сучасної M18A1 «Клеймор» до німецької ТМ-12. Згадує побратима Міху, для якого перший вихід став останнім. В темряві він загубив автомат… а потім загинув від ворожого прильоту. Сєдой говорить про нього з теплотою й сумом. Бо такі історії — не виняток, а частина реальності фронту. Мобілізуючись, Сєдой отримав підтримку від дружини — вона не заперечувала проти його рішення стати на захист країни. Він усвідомлював: залишатися вдома — не варіант. Хтось має зупинити агресора, і ніхто, окрім самих українців, цього не зробить. Його мета — мирне майбутнє для дітей. І хоча шлях до перемоги непростий, він вірить: разом українці впораються. #23ОМБр #ЗСУ #Сапери #ІсторіїВійни #ГероїСередНас #ВійськовіЗСУ #ІнженерніВійська #РазомДоПеремоги #БезТебеНеЗакінчиться #ТвояУчастьВажлива