Колодяжний Юрій Миколайович Хом’як Мирослав Степанович Стрельбицький Віталій Вікторович або заволодіння майном з використанням офшорних компаній та рішень суду
ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
Інформаційного агентства УКРАЇНА ІНФОРМ спільно з
ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією»
Аксіома - це твердження, яке приймається як істинне без будь-яких доказів і слугує основою для побудови наукової теорії чи логічних висновків.
В даному журналістському розслідуванні Аксіома в тому що:
Белей Іван Андрійович – підприємець, втратив майно вартість якого становила близько 10 мільйонів доларів США.
В тому числі Белей Іван Андрійович був власником 80% акцій ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» що до якого підписав угоду про інвестицію 30 мільйонів євро і контракт на виробництво 1 мільйон 500 тисяч пляшок води щомісяця, з поставкою 50% продукції в країни Європи, оцінка заводу була 7 мільйонів 600 тисяч євро.
А в результаті діяльності групи осіб майно ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» в 2014 році було оцінено за 3 мільйона 900 тисяч гривень, еквівалент 244 тисячі євро (оцінщик який не мав кваліфікаційного документу на оцінку майна заводу, а лиш мав право оцінювати житло) та повністю автоматизована лінія розливу мінеральної води вартістю близько 1 мільйона євро була оцінена оцінщиком за 2 мільйона 300 тисяч гривень, еквівалент 144 тисячі євро.
АКСІОМА: група осіб в 2014 році заволоділа за 388 тисяч євро майном ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» оціночна вартість якого була 7 мільйонів 600 тисяч євро.
Члени групи осіб вивели 80 % акцій ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» на дві офшорні компанії з Белізу - Global Financial Technology Ltd. та Global Biotechnology Ltd., по 40 % кожній.
Ці офшорні компанії також фігурують щонайменше ще в одній рейдерській схемі ПАТ «ЛЬВІВЕЛЕКТРОМАШ» які в січні 2020 року звернулись до Прокуратури Львівської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактами вчинення шахрайських дій, що мають ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема повідомили про заволодіння їхніми акціями громадянином Бачинським Ігорем Валерійовичем та Устюковим Сергієм Олександровичем з використанням офшорних компаній Energy Technologies Corp. та Global Financial Technology Ltd.
Інформаційне агентство «УКРАЇНА ІНФОРМ» спільно з ВГО «Національний комітет по боротьбі з корупцією» проводить журналістське розслідування щодо діяльності групи осіб, унаслідок можливих протиправних дій яких громадяни були позбавлені належного їм майна. У межах розслідування також перевіряються відомості про можливу причетність близьких родичів зазначених осіб, суддів, державних службовців та інших осіб, які фігурують у відповідних справах:
Колодяжний Юрій Миколайович, Колодяжний Сергій Юрійович (суддя), Галаз Руслан Ігорович (колишній начальник Управління захисту економіки у Львівській області), Устюков Сергій Олександрович, Бачинський Ігор Валерійович, Мостицький Роман Миколайович, Мостицька Тетяна Миронівна, Вацяк Мирон Степанович, Хом’як Мирослав Степанович, Цабак Володимир Ярославович, Оцінювач ФОП Гуцій Юрій Миколайович, Настасяк Ірина Юріївна, Купранець Ігор Михайлович.
Як ми бачимо, одні і ті самі особи фігурують в різних справах які об’єднує заволодіння майном підприємств, при тому за рішеннями судів.
Ми звертаємося до журналістів, правозахисників, адвокатів, а також до всіх осіб, які могли постраждати від аналогічних рейдерських чи шахрайських дій у Львові та Львівській області.
Просимо надсилати до редакції документи, судові рішення, матеріали виконавчих проваджень, висновки оцінювачів, заяви до правоохоронних органів та інші докази - навіть якщо процесуальні строки для судового оскарження вже пропущені, в першу чергу де фігурують прізвища вказані в нашому журналістському розслідувані.
СБУ має перевірити інформацію щодо можливої причетності зареєстрованих у Белізі офшорних компаній Global Financial Technology Ltd. та Global Biotechnology Ltd. до фінансування держави-агресора - Російської Федерації.
Львівський вузол: як Іван Белей втратив квартиру, акції заводу і готель та чому його заяви потребують зовнішнього розслідування
Поліція зареєструвала провадження за ч. 4 ст. 190 КК України. У матеріалах Белея - десятки судових і виконавчих справ, белізькі офшорні компанії, оцінки майна, посадовці та судді. Частина фактів підтверджується реєстрами, але твердження про організовану групу й корупцію ще мають бути доведені незалежним слідством.
28 серпня 2026 року | Підготовлено за документами Івана Белея та відкритими джерелами
Редакційне застереження. У матеріалі немає висновку про винуватість названих осіб. Кримінальне провадження та заяви потерпілого не є доказом вини. Усі твердження про злочин, корупцію, спорідненість або неформальний вплив подано із зазначенням джерела і потребують перевірки та права на відповідь.
За сімнадцять років Іван Белей, за його словами, втратив квартиру у Львові, автомобіль, контроль над 80 % акцій ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод», виробничі активи підприємства і, зрештою, готель «Європа-Броди». Він переконаний, що це не низка випадкових господарських поразок, а послідовна схема за участю пов’язаних бізнесменів, колишніх правоохоронців, виконавців, оцінювачів і суддів.
Надані редакції матеріали не дозволяють проголосити цю версію встановленим фактом. Водночас вони містять достатньо перевірюваних епізодів - рух акцій через іноземні компанії без підтвердженої оплати, спірні оцінки, повторні судові процеси, зникнення реєстраційного захисту готелю та старі кримінальні провадження - щоб вимагати не чергової локальної відписки, а зовнішньої міжвідомчої перевірки.
Головний висновок. Сукупність спорів, перетинів осіб, невирішених заяв і способів переходу майна створює обґрунтований суспільний запит: львівські інституції не повинні одноосібно перевіряти можливий вплив усередині власної системи.
Що вже підтверджено офіційно
9 квітня 2026 року Іван Белей подав заяву про заволодіння його майном шляхом обману. Наступного дня Головне управління Національної поліції у Львівській області внесло відомості до ЄРДР: кримінальне провадження № 12026140000000324, попередня правова кваліфікація - ч. 4 ст. 190 КК України. У короткому викладі йдеться про невідомих осіб, які, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману заволоділи чужим майном у великих розмірах.
Ці дані підтверджують дві речі: заява не залишилася лише приватним листом, а досудове розслідування формально розпочато. Завдання журналістів і слідства - не підміняти доказування гучними формулюваннями.
· Дата заяви: 09.04.2026; дата реєстрації: 10.04.2026.
· Орган розслідування: слідче управління ГУНП у Львівській області.
· Статус Івана Белея у витягу: потерпілий / заявник.
· Кваліфікація на старті: ч. 4 ст. 190 КК України, а не ч. 5, про яку просив заявник.
Дві боргові історії, які не можна змішувати
Нова заява Івана Белея описує договір позики від 21 квітня 2009 року: 924 000 грн під 12 % річних. Забезпеченням стала квартира площею близько 107 кв. м на вул. Коновальця у Львові. Іван Белей пише, що кошти вклав у ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод», а з травня 2009-го до грудня 2012-го щомісяця сплачував по 1 200 доларів США - загалом, за його підрахунком, 52 800 доларів.
Окремий масив судових справ, який завершився передачею готелю позикодавцю, походить від валютної розписки на 200 000 доларів США та 60 000 євро з умовою 12 % річних. У 2013 році Франківський районний суд Львова у справі № 465/2229/13-ц заочно стягнув із Івана Белея 244 350 доларів, 71 400 євро та гривневі нарахування. Надалі з’явилися нові рішення про проценти.
Іван Белей пов’язує обидві історії з Юрієм Колодяжним, але в наданих заявах немає повного документального мосту між гривневим договором 2009 року та валютною розпискою. До отримання оригіналів договору, розписки, банківських і касових документів медіа не може стверджувати, що це один і той самий борг або що валютні кошти фактично не передавалися.
Джерело: Постанова Верховного Суду у справі № 465/2229/13-ц
Квартира, автомобіль, земля і питання заліку платежів
Колодяжний Юрій Миколайович, використовуючи судові процедури та механізми виконавчого провадження, набув належне Івану Белею майно за цінами, істотно нижчими від заявленої ринкової вартості. Зокрема, квартира, ринкова вартість близько 200 000 доларів США, було оцінено залученим оцінювачем лише у 25 000 доларів США; автомобіль Mercedes-Benz 2008 року - у 25 000 доларів США при заявленій ринковій вартості близько 50 000 доларів США; земельну ділянку площею 0,25 га, орієнтовною вартістю 50 000 доларів США, - реалізовано за 140 000 гривень - еквівалент 7300 євро.
У цих обставинах простежуються ознаки штучного заниження вартості майна, узгодженості дій окремих учасників судового та виконавчого процесів.
80 % акцій: белізький маршрут
У зверненні до медіа від 27 серпня 2026 року Іван Белей стверджує, що в третьому кварталі 2012 року його 80 % акцій ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» були переоформлені на дві офшорні компанії з Белізу - Global Financial Technology Ltd. та Global Biotechnology Ltd., по 40 % кожній. За його словами, компанії не розрахувалися за акції, а договори не були спрямовані на реальні правові наслідки.
Белей посилається на заочне рішення Франківського районного суду Львова від 3 вересня 2014 року у справі № 465/1168/14-ц, яким договори визнано недійсними. У відкритому доступі редакція знайшла наступні процесуальні документи у цій справі, де згадується механізм списання та зарахування цінних паперів, але не змогла повністю відновити весь ланцюг власників лише за індексованими фрагментами. Тому формулювання про конкретного набувача та остаточний ефект рішення слід звіряти з повною справою.
Публічно перевірюється інший важливий факт офшорні компанії Global Financial Technology Ltd. та Energy Technologies Corp. фігурували і в конфлікті довкола акцій ПАТ «Львівелектромаш». У рішенні Франківського районного суду від 3 червня 2021 року у справі № 465/2879/17 суд задовольнив позов про витребування акцій із незаконного володіння цієї компанії. У мотивуванні наведено листи, за якими Global Financial Technology Ltd. та Energy Technologies Corp. не відкривали рахунків у банках, зазначених у договорах, і не було підтвердження оплати.
Присутність тих самих белізьких офшорних компаній у двох львівських корпоративних конфліктах -об’єктивна підстава перевірити бенефіціарів, договори, депозитарні операції та рух коштів у єдиному аналітичному провадженні.
Джерело: Рішення у справі № 465/2879/17 щодо акцій «Львівелектромашу»
Джерело: Відомості SMIDA про великі пакети акцій «Львівелектромашу»
Завод, аукціон і свердловини
Іван Белей описує наступний етап: після переходу акцій підприємство втратило комплекс нежитлових приміщень, а згодом - контроль над свердловинами. Він покладає відповідальність за управлінські рішення на тодішнього керівника Сергія Устюкова та називає Ігоря Бачинського особою, пов’язаною зі схемою. Заява згадує аукціон 7 липня 2014 року, звіт про оцінку та господарські справи № 914/2875/14, № 914/2558/15, № 914/224/17 і № 914/2711/15.
Судові матеріали підтверджують, що 7 липня 2014 року відбулися торги з продажу комплексу площею 3 552,5 кв. м і що законність аукціону оскаржували. У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 914/224/17 залишено в силі відмову в позові.
Водночас судове рішення не замінює криміналістичної перевірки оцінки, складу учасників торгів, зв’язків покупця і подальшого руху активів.
Джерело: Постанова Верховного Суду у справі № 914/224/17
Джерело: Апеляційна постанова у справі № 914/2875/14
Готель «Європа-Броди»: останній актив
Історія готелю виросла з валютної розписки. У 2014–2025 роках суди ще сім разів присуджували договірні 12 % річних; за матеріалами Івана Белея, додатково дорахували - 295 200 доларів США та 86 400 євро без судових витрат. У 2016 році права банку за кредитом та іпотекою були відступлені ТОВ «Готель “Європа-Броди”», а у 2018 році за товариством зареєстрували право власності на комплекс.
Захист виявився нестійким: договори відступлення визнали недійсними у справі № 439/1678/18, а 4 серпня 2020 року апеляція залишила цей висновок у силі. У лютому 2026 року наказом № 295/5 Міністерство юстиції анулювало реєстраційні рішення 2018 року. ТОВ оскаржило наказ у Господарському суді Києва, але не отримало забезпечення позову; 25 червня 2026 року заяву у справі № 910/2946/26 залишили без розгляду.
10 березня 2026 року приватний виконавець описав і арештував готель. За наданою довідкою, 14 квітня його оцінили у 41 798 800 грн. Три електронні торги не відбулися. Відкритий лот СЕТАМ підтверджує площу 1 413,9 кв. м, земельну ділянку 0,1 га, виконавче провадження та стартову ціну другого повторного аукціону 35 528 980 грн. Після уцінення в матеріалах Белея фігурує 29 259 160 грн; 21 серпня 2026 року майно передали стягувачу як нереалізоване.
Сам порядок передачі нереалізованого майна передбачений законом. Суспільно значущі питання інші: чи була оцінка ринковою; чи правильно визначено строк скарги до Мін’юсту; чи мали суди можливість до передачі розглянути законність скасування реєстрації; чи всі фактичні погашення боргу були враховані; і чи не виник конфлікт інтересів у посадових осіб, які ухвалювали проміжні рішення.
Джерело: Офіційний лот СЕТАМ № 600767
Джерело: Ухвала від 25.06.2026 у справі № 910/2946/26
Суддя, арешт майна і конкурс до апеляції
За матеріалами Івана Белея, поліція та прокуратура просили Галицький районний суд Львова накласти арешт на майно в межах нового кримінального провадження, але слідчий суддя Віталій Стрельбицький відмовив. У наданій довідці йдеться, що 8 травня 2026 року клопотання не задовольнили через недостатнє обґрунтування статусу майна та зв’язку з предметом розслідування.
Джерело: Результат співбесіди ВККС від 21.04.2026
Джерело: Рекомендація ВККС від 04.08.2026
Поіменна перевірка: що відомо, а що лише заявлено
Юрій Миколайович Колодяжний
У документах він є кредитором і стягувачем у багаторічних спорах з Іваном Белеєм. Іван Белей називає його полковником СБУ у відставці та батьком судді Сергія Колодяжного. Незалежного офіційного підтвердження звання редакція у відкритих джерелах не знайшла. Натомість декларація судді за 2018 рік показує спільну власність Сергія Колодяжного, Юрія Колодяжного та Любомири Колодяжної на квартиру у Стрию. Це підтверджує майновий зв’язок.
Сергій Юрійович Колодяжний
Суддя адміністративного суду Львова. Белей називає його сином кредитора та вважає цей зв’язок одним із джерел неформального впливу. У досліджених матеріалах редакція не встановила, що суддя Сергій Колодяжний розглядав конкретні справи свого ймовірного батька проти Івана Белея або втручався в їх розподіл. Таке твердження без журналів автоматизованого розподілу, комунікацій чи інших доказів було б передчасним.
Річна декларація судді за 2025 рік містить будинок, земельну ділянку, квартири у власності або користуванні родини, гараж, два Mercedes-Benz, суддівську зарплату 1 371 432 грн і грошові активи. Задеклароване майно не є ознакою незаконного збагачення. Проте НАЗК може зіставити вартість набуття, фактичне користування, доходи родини й великі витрати. Окремо варто зафіксувати, що в липні 2026 року Сергій Колодяжний не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Львівському апеляційному суді.
Джерело: Декларація Сергія Колодяжного за 2025 рік
Джерело: Декларація за 2018 рік зі спільним майном
Джерело: ВККС: Сергій Колодяжний не підтвердив здатності для апеляційного суду
Галаз Руслан Ігорович
Колишній начальник Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. У 2017 році ZAXID.NET опублікував розслідування про ймовірну схему тиску на аграріїв. Голова спілки «Аграрії Львівщини» Юрій Одноріг заявив, що за нею стояв Руслан Галаз. Сам Галаз Руслан Ігорович категорично відкинув звинувачення і пояснив їх невдоволенням осіб, яких викривали правоохоронці.
У 2021 році керівництво та працівники ПАФ «Дністер» публічно назвали Галаза Руслана Ігоровича й Ігоря Купранця ймовірними замовниками «гібридної рейдерської атаки» на Миколаївський кар’єр і повідомили про звернення до ДБР. Це знову є публічним звинуваченням сторони конфлікту, а не вироком. Відомостей про обвинувальний вирок щодо Галаза Руслана Ігоровича у зв’язку з цими епізодами редакція не знайшла.
Джерело: ZAXID.NET: «Обличчям в землю» (із позицією Галаза)
Джерело: DailyLviv: заява ПАФ «Дністер» про ймовірне рейдерство
Сергій Олександрович Устюков та Ігор Валерійович Бачинський
Іван Белей називає їх організаторами переходу акцій заводу на белізькі офшорні компанії. Судові матеріали справи № 914/2875/14 підтверджують, що Сергій Устюков значився керівником ПрАТ у реєстрі на час корпоративного конфлікту. Відкриті реєстрові агрегатори також показують спільні бізнес-зв’язки Устюкова і Бачинського.
Роман Миколайович Мостицький, Тетяна Миронівна Мостицька та Мирон Степанович Вацяк
За твердженням Івана Белея, Руслан Галаз є кумом подружжя Мостицьких, а Тетяна Мостицька - донькою Мирона Вацяка; через цих осіб нібито набувалися активи заводу. Відкриті реєстрові дані підтверджують інше, вужче: Роман Мостицький є керівником ПрАТ і ТОВ з назвою «Олеський завод мінеральних вод», а Тетяна Мостицька фігурує серед власників ТОВ «Олеський завод мінеральних вод» та ТОВ «Леополь ХХ».
Джерело: Реєстрові відомості про ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод»
Джерело: Реєстрові відомості про ТОВ «Олеський завод мінеральних вод»
Мирослав Степанович Хом’як
Колишній керівник природоохоронного напряму Львівської ОДА та публічний діяч. Іван Белей звинувачує його у вимаганні 100 000 доларів і створенні умов для зупинення роботи заводу наприкінці 2011 року. Це серйозне, але наразі не підтверджене редакцією твердження. У відкритих джерелах є декларації та біографічні дані Хом’яка, однак редакція не знайшла вироку, який би встановлював описане вимагання. Слідству потрібні акти перевірок, листування, журнали доручень, свідки та фінансові дані того періоду.
Володимир Ярославович Цабак
У заяві Івана Белея Володимир Цабак фігурує серед посадових осіб, дії яких слід перевірити у зв’язку з виконавчими процедурами та майном заводу. За збігом ПІБ відкриті декларації стосуються колишнього керівника органів ДВС, будівельного контролю та Галицької митниці. Без дати народження або службового документа редакція не може безпомилково ототожнити цю особу з фігурантом заяви, але ця інформація потребує перевірки.
Джерело: Перелік декларацій Володимира Цабака
Оцінювач ФОП Юрій Миколайович Гуцій
Іван Белей стверджує, що звіт оцінки майна заводу був занижений, прострочений або неправомірно «оновлений». Реєстр Фонду державного майна станом на 2026 рік містить Оцінювача ФОП Юрій Миколайович Гуцій із сертифікатом № 15/22 від 17.01.2022 за напрямами 1.1, 1.2, 1.3 і 1.7. Це підтверджує поточний статус суб’єкта оціночної діяльності, але нічого не доводить про повноваження та якість конкретного звіту 2014 року. Потрібні історичний реєстр сертифікатів, оригінал звіту, рецензія ФДМУ та метадані його редагування. За твердженням Івана Белея, Юрій Гуцій не мав в 2014 році кваліфікаційного документу на оцінку майна заводу ПрАТ «Олеський завод мінеральних» вод, а лиш мав право оцінювати житло. Враховуючи що Юрій Гуцій оцінив майно ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» в 3 мільйона 900 тисяч гривень, еквівалент 244 тисячі євро, при оцінці в 7 мільйонів 300 тисяч євро іншим оцінювачем який мав право оцінювати майнові комплекси підприємств, то це повинно бути перевірено силами правоохоронних органів в рамках кримінального провадження.
Джерело: Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності ФДМУ
Ірина Юріївна Настасяк
У зверненні Івана Белея викладачку Львівського національного університету імені Івана Франка названо донькою Калюжного Юрія Миколайовича і на цій підставі - можливим юридичним консультантом групи. Офіційна сторінка університету підтверджує її наукову та викладацьку роботу, в.о. завідувача кафедри теорії та філософії права, доктор юридичних наук, доцент.
Джерело: Офіційний профіль Ірини Настасяк у ЛНУ
Є підстави говорити про ризик системної інституційної проблеми в конкретному кластері справ. Іван Белей роками повідомляє про пов’язаних осіб; активи переходили через кілька юридичних оболонок; одна й та сама белізька офшорна компанія фігурувала в іншому львівському корпоративному конфлікті; старі кримінальні провадження не дали зрозумілого публічного результату; а вирішальне для готелю майно перейшло до стягувача до остаточної перевірки наказу Мін’юсту по суті.
Тому коректна редакційна теза звучить так: не «всі суди корумповані», а «сукупність справ Івана Белея створює обґрунтовані сумніви в здатності місцевої системи перевірити саму себе без зовнішнього контролю». Саме цю тезу можна захищати документами, і вона потребує перевірки працівниками ДБР, НАБУ та НАЗК.
Що саме повинні зробити державні органи
ДБР
· Витребувати матеріали всіх заяв в тому числі де учасниками, сторонами були прізвища вказані в даній публікації про можливі злочини суддів, прокурорів, поліцейських, виконавців та інших службових осіб, включно з повідомленнями, які не вносили до ЄРДР, і рішеннями про закриття.
· Дослідити автоматизований розподіл справ, службові контакти та можливі конфлікти інтересів у межах, дозволених судом і законом.
НАБУ і САП
· Перевіряти епізоди лише за наявності передбаченої законом підслідності: відповідного суб’єкта, розміру предмета та ознак корупційного кримінального правопорушення.
· Оцінити, чи є підстави для окремого аналітичного провадження щодо незаконної вигоди, впливу на високопосадовців або легалізації активів.
· Провести повну перевірку декларацій та моніторинг способу життя декларантів, щодо яких у ході розслідування буде отримано об’єктивні дані, що можуть свідчити про невідповідність їхніх доходів і набутих активів.
· Зіставити з підтвердженими законними джерелами доходів відомості про нерухоме майно, транспортні засоби, грошові активи, значні правочини та майно, яким фактично користуються декларанти, члени їхніх сімей, а також інші особи, зазначені в цій публікації.
Офіс Генерального прокурора і Національна поліція
· Визначити незалежну від львівських фігурантів групу прокурорів і слідчих; розглянути зміну територіальної підслідності для неупередженості.
· Звести в одну хронологію провадження № 12014140170000678, № 42014140080000055, № 120151401700000398, № 420141400000000140, № 12013150080000913 та № 12026140000000324; встановити їх актуальний статус і причини кожного закриття або бездіяльності.
· Отримати депозитарні виписки, договори з іноземними компаніями, підтвердження оплати, банківські SWIFT-повідомлення, дані про бенефіціарів і документи щодо подальшого переходу акцій.
· Витребувати та проаналізувати з усіх областей України відомості про всі скарги, кримінальні провадження і судові справи, пов’язані з майновими спорами, можливим шахрайством, рейдерством та службовими кримінальними правопорушеннями, у яких фігурували або брали участь особи, зазначені в цій публікації, незалежно від місця вчинення можливих правопорушень, реєстрації проваджень чи розгляду справ.
· Доручити органам Державної податкової служби України провести перевірку всіх осіб, зазначених у цій публікації, незалежно від області їхнього проживання чи здійснення діяльності, зокрема перевірити набуття ними майна, отримання коштів та інших активів, законність і документальне підтвердження джерел їх походження, повноту декларування доходів, а також правильність і своєчасність нарахування та сплати відповідних податків і зборів.
Вища рада правосуддя та ВККС
· Перевірити можливі конфлікти інтересів, недекларовані приватні зв’язки, обставини автоматизованого розподілу та поведінку суддів поза процесом, не підміняючи дисциплінарною процедурою апеляційний перегляд рішень.
· Долучити матеріали перевірки до суддівських досьє лише після їх верифікації та надання суддям можливості відповісти.
Міністерство юстиції та ФДМУ
· Провести службову перевірку виконавчих проваджень, заліку фактично отриманого майна і коштів, оцінок, уцінок, заявок на торги та передачі нереалізованого готелю.
· ФДМУ має організувати незалежне рецензування історичних звітів оцінки квартири, автомобіля, виробничого комплексу та готелю із перевіркою повноважень оцінювачів на відповідні дати.
Які справи й документи потрібно витребувати
Йдеться не про механічне вилучення «всіх справ, де є прізвище», а про законний аналітичний аудит пов’язаних матеріалів. Мінімальний перелік:
· Цивільні та господарські справи: № 465/2229/13-ц, № 465/1168/14-ц, № 439/1141/18, № 439/1678/18, № 914/2875/14, № 914/2558/15, № 914/224/17, № 914/2711/15, № 910/2946/26 та наступна справа щодо наказу Мін’юсту.
· Усі виконавчі провадження щодо Белея, квартири, автомобіля, акцій, готелю та майна заводу - з реєстром надходжень, постановами про оцінку й реалізацію та розрахунком залишку боргу.
· Реєстраційна справа ТОВ «Готель “Європа-Броди”», скарга до Мін’юсту, матеріали колегії та наказ № 295/5 від 05.02.2026.
· Повні депозитарні справи ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» і ПАТ «Львівелектромаш», договори з Global Financial Technology Ltd., Global Biotechnology Ltd. та іншими нерезидентами.
· Оригінали звітів оцінки, рецензії, сертифікати оцінювачів на дату складання, журнали електронних торгів і дані про учасників, які не сплатили гарантійний внесок.
Фінал: справа не про одну програну будівлю
Судові рішення справді дають для цього формальну основу. Але така формула не пояснює, чому довкола одного підприємця накопичилися квартира, автомобіль, 80 % акцій, офшорні компанії, аукціони виробничого комплексу, свердловини, сім окремих рішень про проценти, скасування реєстрації готелю та низка кримінальних заяв без зрозумілого публічного результату.
Зворотна крайність - оголосити всіх названих осіб злочинною групою, а всі львівські суди корумпованими - так само не витримує доказового стандарту. Публічний інтерес полягає не в готовому вироку, а в необхідності перевірити повторювані механізми: хто контролював активи, хто отримував економічну вигоду, чи були реальні платежі, як працювали оцінки й торги та чи мали посадовці неформальні зв’язки з бенефіціарами.
Кримінальне провадження № 12026140000000324 дає державі шанс відповісти на ці питання. Щоб відповідь викликала довіру, розслідування має бути незалежним від осіб і установ, дії яких перевіряють, а його результати - настільки відкритими, наскільки дозволяє закон. Корупцію і рейдерство на Львівщині не можна зупинити декларацією. Їх можна зупинити лише доказами, персональною відповідальністю і рішеннями, які витримують зовнішню перевірку.
Основні відкриті джерела
• ВККС: співбесіда Стрельбицького, 21.04.2026
• ВККС: рекомендації до Львівського апеляційного суду, 04.08.2026
• Офіційний лот СЕТАМ № 600767
• Судове рішення у справі № 465/2879/17
• Ухвала у справі № 910/2946/26
• Декларація Сергія Колодяжного за 2025 рік
• ВККС: результат Сергія Колодяжного, 30.07.2026
• ZAXID.NET: «Обличчям в землю»
• DailyLviv: заява ПАФ «Дністер»
• ФДМУ: реєстр суб’єктів оціночної діяльності
Матеріал підготовлено станом на 30 серпня 2026 року. Персональні адреси, паспортні та податкові дані з наданих документів не публікуються.