Наука, що формує майбутнє: ПНПУ консолідував міжнародний академічний простір навколо стратегій сталого розвитку
У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка 24 вересня 2026 р. відбувся ІІІ Міжнародний науково-практичний форум «Основні цілі стратегії сталого розвитку: проблеми та перспективи» – масштабний міжнародний науковий діалог, у якому питання сталого розвитку постало не лише як предмет дослідження, а як фундаментальна категорія відповідальності науки, освіти й суспільства перед майбутнім.
У час, коли світ одночасно переживає технологічні трансформації, екологічні виклики, соціальні зміни та переосмислення освітніх моделей, саме університети стають просторами, де формується інтелектуальна архітектура майбутнього. Саме тому проведення такого форуму в ПНПУ має значення, що виходить далеко за межі окремої наукової події.
Це був простір зустрічі наукових шкіл, дослідницьких традицій, методологій і академічних культур різних країн, об’єднаних спільним пошуком відповідей на питання, від яких залежить якість майбутнього – майбутнього освіти, науки, суспільства та людського розвитку.
Пленарне засідання форуму об’єднало науковців і представників університетських та дослідницьких інституцій України, Ізраїлю, Португалії, Данії, Німеччини, Грузії, Румунії, Швейцарії, США, Франції, Фінляндії, Австрії, Іспанії, Швеції та Польщі. Таке географічне представництво є не лише свідченням міжнародного характеру заходу. Воно формує особливу якість академічного діалогу, у якому різні освітні системи, наукові школи та культурні контексти вступають у продуктивну взаємодію.
З вітальним і програмним словом до учасників звернулися член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, ректор ПНПУ імені В. Г. Короленка Марина Гриньова та президент НАПН України, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Олег Топузов.
Їхня участь підкреслила стратегічну значущість проблематики форуму та її безпосередній зв’язок із розвитком сучасної української освіти й науки.
Однією з ключових особливостей форуму стало принципове розширення самого поняття сталого розвитку. У науковому дискурсі він поставав не як сукупність окремих екологічних чи соціально-економічних завдань, а як цілісна система взаємопов’язаних цивілізаційних орієнтирів, у якій освіта і наука виконують особливу – стратегічну – функцію.
Учасники форуму розглядали Цілі сталого розвитку ООН, якість освіти, професійну підготовку, академічну доброчесність, інклюзивність, міжкультурний діалог, енергоефективність, екологічну відповідальність, стале споживання, соціальне підприємництво, психологічну стійкість, міжнародне партнерство та освітні інновації як елементи єдиної системи.
Саме ця системність надала форуму особливої наукової цілісності. Адже сталий розвиток починається не лише з технології чи політики – він починається зі способу мислення людини, з якості освіти, культури відповідальності та здатності науки бачити взаємозв’язки там, де раніше бачили лише окремі проблеми.
Міжнародні доповіді продемонстрували широкий спектр сучасних дослідницьких підходів.
Професорка Ніца Давидович (Аріельський університет, Ізраїль) актуалізувала проблему професійної підготовки здобувачів вищої освіти відповідно до довгострокових орієнтирів сталого розвитку, підкресливши значення міждисциплінарності та практикоорієнтованого навчання.
Доктор Роман Гриньов (Аріельський університет, Ізраїль) продемонстрував, як фундаментальна фізична освіта може бути пов’язана з енергоефективністю, інноваціями та екологічною відповідальністю.
Проблематика рівності освітніх можливостей та інклюзивності була представлена докторкою Сілвією Араужу де Баррос (Політехнічний університет Порту, Португалія) через осмислення ролі дошкільної освіти у формуванні справедливого освітнього середовища.
Доктор Пітер Мікаель Гансен (Університетський коледж Копенгагена, Данія) звернувся до взаємозв’язку географічної освіти, просторового аналізу, геоінформаційних технологій і сталого міського розвитку.
Доктор Александр Зігмунд (Університет педагогічної освіти Гайдельберга, Німеччина) розглянув проблематику сталого розвитку крізь концепцію планетарних кордонів, актуалізувавши питання меж антропогенного впливу та відповідальності людини перед природними системами.
Окреме місце у форумі посіла академічна доброчесність.
Доктор Гіґа Хосіташвілі (Іллійський державний університет, Грузія) розглянув академічну доброчесність у контексті ЦСР 4, 16 і 17 – як фундамент інституційної довіри, прозорості, відповідальності та стійкості освітніх систем. У цьому вимірі академічна доброчесність постає значно ширше за дотримання формальних правил. Вона є своєрідною інфраструктурою довіри, без якої неможливі ані якісна освіта, ані достовірна наука, ані стійкі академічні інституції.
Міжкультурний вимір освіти представила докторка Мірона Стенєску (Університет Бабеша–Бойяї, Румунія), звернувши увагу на підготовку педагогів до роботи у мультикультурному середовищі.
Докторка Лора Лодер Бюхель (Цюрихський педагогічний університет, Швейцарія) розкрила потенціал інтеграції Цілей сталого розвитку у професійну підготовку майбутніх учителів англійської мови.
Особливого звучання набули доповіді, присвячені відповідальному споживанню, громадянській активності та суспільній стійкості.
Доктор Леннарт Равн Гірваген (Університетський коледж Копенгагена, Данія) звернувся до проблематики ЦСР 12 через переосмислення сучасних споживчих практик.
Докторка Шарі Л. Вільсон, почесна професорка ПНПУ, глобальна афілійована науковиця Університету Вісконсин–Стівенс-Пойнт та викладачка з питань сталого розвитку Університету Південного Нью-Гемпшира (США), представила освітній потенціал сталого споживання та його зв’язок із громадянською відповідальністю.
Професор Ян Борм, почесний професор ПНПУ, директор Інституту арктичних досліджень імені Жана Малорі (IRAM), Університет Версаль–Сен-Кантен-ан-Івелін (Франція), представив арктичні дослідження як приклад того, як фундаментальна наука та міжнародна академічна співпраця можуть відповідати на глобальні екологічні виклики.
Доктор Богдан Прокопович (Массачусетський університет в Амгерсті, США) розкрив економічний і соціальний виміри сталого розвитку через проблематику соціального підприємництва, інновацій та соціальної відповідальності.
Елсі Гаверінен-Моттаґі (Тамперський університет, Фінляндія) представила проблематику суспільної стійкості, людського потенціалу та інновацій як взаємопов’язаних чинників здатності суспільств відповідати на глобальні виклики.
Психологічний вимір сталого розвитку розкрив професор Сальваторе Джакомуцці, почесний професор ПНПУ (Австрія), акцентувавши увагу на ролі цінностей, мотивації та поведінкових моделей у формуванні відповідального ставлення людини до суспільства і довкілля.
Професорка Мірея Канальс-Ботінес (Університет Вік–Центральний університет Каталонії, Іспанія) окреслила значення міжнародної академічної мобільності, міжкультурного діалогу та освітніх інновацій.
Професор Ганс Альбін Ларссон (Лундський університет, Швеція) зосередився на ЦСР 4, проблематиці якості, інклюзивності та інноваційності освіти.
Докторка Магдалена Булінска (Гданський університет, Польща) представила взаємозв’язок глобальних цілей сталого розвитку з локальними освітніми практиками.
Цей спектр дослідницьких позицій продемонстрував принципову річ: сталий розвиток не має однієї дисциплінарної мови. Він потребує діалогу наук. Саме тому сучасний університет дедалі більше стає не просто місцем збереження знань, а інтелектуальною екосистемою, у якій різні наукові напрями взаємодіють для створення нових способів розуміння складного світу.
Проведення ІІІ Міжнародного науково-практичного форуму є важливим складником послідовного розвитку міжнародного наукового партнерства ПНПУ імені В. Г. Короленка. Для університету принципово важливо не лише бути учасником міжнародного академічного простору, а створювати власні майданчики, на яких цей простір формується через діалог, взаємодію та спільне продукування наукових смислів.
У цьому контексті форум набуває значення інструменту наукової дипломатії – інтелектуальної взаємодії, здатної поєднувати університети, країни, дослідницькі школи та академічні культури навколо спільних цінностей науки, освіти, відповідальності та людського розвитку. Міжнародне представництво форуму створює передумови для подальшої реалізації спільних дослідницьких ініціатив, академічних обмінів, міжнародних проєктів, публікаційної співпраці та нових інституційних партнерств.
ІІІ Міжнародний науково-практичний форум «Основні цілі стратегії сталого розвитку: проблеми та перспективи» засвідчив: питання сталого розвитку вже неможливо розглядати лише як один із напрямів сучасної науки. Воно дедалі виразніше стає критерієм того, наскільки наука здатна відповідати на реальні виклики людства. Він не лише передає накопичене знання – він формує культуру мислення, у якій знання поєднується з відповідальністю, свобода дослідження – з академічною доброчесністю, інновація – з етикою, а освіта – з усвідомленням відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Саме в такому розумінні сталий розвиток стає не лише стратегічною метою, а етикою наукового й освітнього поступу. І саме таким простором – простором науки, діалогу, міжнародної взаємодії та відповідального творення майбутнього – продовжує утверджувати себе Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.
Від Полтави – до міжнародного академічного простору.
Від університетського діалогу – до глобальних наукових смислів.
Від знання – до відповідальності за майбутнє.
Саме так формується університет, який не лише досліджує майбутнє, а долучається до його інтелектуального творення.