Нехтування правами військових підриває основу державності!
Київ. 7 листопада 2025 року. У стінах Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбулося гостре та доленосне експертне обговорення «Захист прав військовослужбовців: наука і практика, синергія та міждисциплінарність».
Це була не просто чергова зустріч науковців. Пролунала думка, що давно назрівала і яка є стратегічним попередженням для кожного: нехтуючи правами тих, хто носить форму, ми підриваємо саму основу української державності. Це вимагає системних та невідкладних дій!
Діалог, що вирішує долю людини на захисті країни, модерували та відкрили ключові фігури юридичної та державної сфер, що підкреслює надзвичайну важливість теми.
Модератори, які забезпечили чесність діалогу:
Олег Ткачук, доктор юридичних наук, суддя Великої Палати Верховного Суду.
Наталія Оніщенко, заступник директора Інституту держави і права НАН України, академік НАПрН України.
Високопосадовці, що відкрили обговорення:
Голова Верховного Суду С. І. Кравченко.
В.о. голови Конституційного Суду України О. В. Петришин.
Заступник міністра у справах ветеранів України Р. В. Приходько.
Представники Офісу Президента, СБУ, Національного університету оборони та Центральної виборчої комісії.
Університет «Україна» мав честь долучитися до цієї дискусії, представивши практичний досвід щодо освітніх, соціальних та психологічних підходів до супроводу та адаптації військовослужбовців і ветеранів. Ірина Таланчук представляла заклад як проректорка з адміністративно-кадрової роботи та експертка у сфері права та соціальних відносин. Вона наголосила, що тільки консолідованими діями науки, влади та суспільства можна забезпечити нашим захисникам той рівень захисту та поваги, на який вони заслуговують!
Учасники зосередили увагу на тих інституційних вузлах, де сьогодні вирішується доля захисника. Дискусія була жвавою, гострою й чесною – саме такою, якою має бути розмова, коли йдеться про майбутнє країни.
Головний висновок очевидний і категоричний – захист прав військовослужбовців – це не благодійна допомога «після» демобілізації, а стратегічна інвестиція у силу та стійкість держави «тут і зараз». Це питання довіри, без якої неможлива безпека суспільства!
Є зрозумілим – ця відповідальність не завершується за порогом зали. Попереду – невідкладна і скрупульозна робота.