Епідемія психічної напруженості

Сучасний світ, з його стрімким розвитком інформаційних технологій та соціальних медіа, став ареною для нових викликів у сфері психічного здоров'я.

Поряд із позитивними можливостями, які надає доступ до інформації, існує також безліч негативних аспектів, зокрема поширення дезінформації та пропаганди, які можуть викликати серйозну психічну напруженість.

** Вплив пропаганди на психічне здоров'я.

Пропаганда та дезінформація, особливо під час кризових ситуацій, можуть мати руйнівний вплив на психічне здоров'я населення. Дослідження показують, що в умовах війни або пандемії, коли інформаційний потік значно зростає, люди стають більш уразливими до тривоги, депресії та інших психічних розладів.

Наприклад, опитування, проведене Інститутом соціології НАН України, виявило, що 75% респондентів, які піддавалися впливу пропаганди, відчували психологічний стрес, а 65% — тривогу. Інформаційна травмаІнформаційна травма — це специфічний вид психічної травми, що виникає внаслідок впливу великого обсягу негативної інформації. Вона може бути як індивідуальною, так і колективною, впливаючи на широкі верстви населення. Інтенсивний потік негативних новин може призвести до формування у людей відчуття безнадії та безвиході, що в свою чергу погіршує загальний стан психічного здоров'я.

** Механізми впливу
Соціальні медіа: Платформи, такі як Facebook, Twitter, YouTube та Instagram, стали основними каналами для поширення інформації. Вони сприяють швидкому розповсюдженню як достовірних, так і неправдивих новин, що може викликати паніку та поляризацію суспільства.

Пропаганда під час конфліктів: У військових конфліктах пропаганда використовується для підриву морального духу населення. Наприклад, російська пропаганда під час вторгнення в Україну намагається створити негативний образ країни, що посилює психічну напруженість серед населення.

**** Наслідки для суспільства

Поширення дезінформації та пропаганди має численні негативні наслідки:
Психічне здоров'я: Зростання рівня тривоги, депресії, панічних атак та інших психічних розладів.

Соціальна напруженість: Поляризація суспільства, зростання конфліктів та недовіри між різними групами населення.
Економічні втрати: Зниження продуктивності праці, збільшення витрат на медичну допомогу та соціальні програми.

**** Шляхи протидії

Для зменшення негативного впливу пропаганди та дезінформації необхідно вжити комплексних заходів:
Підвищення медіаграмотності: Освітні програми, спрямовані на розвиток критичного мислення та навичок перевірки інформації.

Підтримка психічного здоров'я: Забезпечення доступу до якісної психологічної допомоги та підтримка ініціатив, спрямованих на зміцнення психічного здоров'я населення.
Регулювання інформаційного простору: Впровадження законодавчих заходів для контролю за поширенням дезінформації та пропаганди в медіа та соціальних мережах.

Висновок

Епідемія психічної напруженості, спричинена пропагандою та дезінформацією, є серйозною загрозою для сучасного суспільства. Важливо вживати заходів для підвищення медіаграмотності, підтримки психічного здоров'я та регулювання інформаційного простору, щоб зменшити негативний вплив на населення. Це допоможе не лише зберегти психічне здоров'я, але й зміцнити соціальну тканину суспільства в умовах сучасних викликів.

Автор: Микола Мазикін, https://orcid.org/0000-0002-8925-5872