Ветеран АТО голодуванням під Міністерством у справах ветеранів таки домігся свого

Ветеран АТО голодуванням під Міністерством у справах ветеранів таки домігся свого
303417 ПЕРЕГЛЯДІВ

В Україні нібито намагаються створювати всі умови для ветеранів. Існують громадські організації та фундації, діти ветеранів АТО можуть вступати до вищих навчальних закладів на пільговій основі. Та навіть існує Міністерство у справах ветеранів, що повинне було б опікуватися правами та потребами тих, хто захищав країну на Сході. Але все так чудово лише на словах.

Міністерство у справах ветеранів України – це досить молоде міністерство. Його створено лише у 2020 році. І, на перший погляд, це дуже добре, адже згідно з положенням, тут повинні опікуватися соціальним захистом ветеранів, формувати державну політику щодо них, забезпечувати усі права, свободи виходів з АТО та ООС, а також створити та вести Єдиний державний реєстр ветеранів. І портал цієї державної установи дійсно про це все говорить. Але насправді видно істинну поточну ситуацію, адже, напевно, якщо б це Міністерство допомагало б з тою ж соціальною та професійною адаптацією – не було б потреби у фондах, що займаються цим. Але воно є. І саме біля нього проводив своє безстрокове сухе голодування ветеран антитерористичної операції – Віктор Байдачний.

Чоловік пішов захищати країну ще тоді, коли відбувалася найперша хвиля мобілізації. Він для себе вирішив, що готовий покласти все задля оборони рідних земель. І чоловік зміг пройти свій шлях на передовій та повернутися додому. Але навіть тоді він не припинив займатися допомогою. "Вибігавши" свої права, маючи розуміння, як же відстояти себе та, наприклад, отримати земельну ділянку, яка за законом належать особі, він став допомагати іншим ветеранам. Він надавав консультації та поради щодо законів, допомагав не потрапити до рук шахраїв та обійти корупційні схеми. Дійшло навіть до того, що його запросили на роботу в  обласну державну адміністрацію міста Дніпра, звідки він сам. Чоловік дійсно там влаштувався та працював на законних умовах. Але як це часто буває, високопосадовці були незадоволені тим, що хтось хоче від них справедливості.

Працівники Держгеокадастру міста мали претензії до Віктора. Неодноразово ставалися конфлікти. Саме це головне управління цієї держустанови насправді вже неодноразово потрапляло в досить гучні скандали. Так, там "на гарячому" заставали на вимаганні хабарів за оформлення землі, виявлялося, що лише невелика частина ветеранів отримувала свої землі насправді, а не на папері. Непоодинокими були випадки, коли прокуратура повідомляла про підозри та затримувала посадовців. Цього разу там знову фактично відбувалося свавілля.

Працівники Держгеокадастру просто саботували роботу із ветеранами. Вони краще попрацюють з кимось іншим, а не зроблять те, що повинні. Їм просто не вигідно було співпрацювати з АТОвцями, адже через діяльність Віктора вони розуміли, що таких вже звичних хабарів за свою роботу не отримають. Тому вони знаходили більш важливі справи. А тим часом чоловік отримував погрози за свою роботу. Але на них все не закінчилося.

На Віктора напав виконувач обов'язків голови Держгеокадастру Дніпропетровщини. Це відбулося у січні, тоді знову лунали погрози у сторону чоловіка. Він написав заяву до поліції, причому робив це навіть неодноразово. Але вона залишилася без відповіді. Ніякого кримінального провадження чи хоча б реакції зі сторони державної установи, наприклад звільнення особи, яка здійснила напад, так і не відбулося. У поліції заявляли, що повідомлення пішло далі у Державне бюро розслідувань. Але насправді вони просто загубили його.

Через таке свавілля та неможливість захистити свої права, чоловік вирішив влаштувати сухе голодування. Він відправився до Києва, де навіть створив офіційне повідомлення до Київської міської державної адміністрації та власне профільного міністерства. І 2 лютого, під стінами, а фактично біля дверей Міністерства у справах ветеранів України, він розпочав своє голодування. Його товариші писали про це у соціальних мережах, поширюючи інформацію. А чоловік не приховував, що голодує через те, що вже просто вичерпав всі законні методи, якими б міг відстояти свої права. Він розумів, що його задовольнить тільки один хід справи – звільнення винного посадовця та відкриття кримінальної справи проти нього.

За ходом голодування спостерігали друзі та активісти. І, на щастя, воно не було дуже тривалим. Вже сьогодні він завершив свою акцію. Його вимоги почали виконуватися. Посадовець, що напав на нього, вже отримав наказ про зняття з посади. Правоохоронці взяли під особистий контроль хід розслідування його правопорушень. Також обіцяють і провести роботу над тим, як відбуваються процедури щодо надання земельних ділянок ветеранам.

Проте хоча вимоги чоловіка задовольнили, він розуміє, що це ще далеко не кінець. Поки що більша частина цього – лише обіцянки, про які, як це часто буває, можуть забути. Але резонанс вже спричинено. Люди вже знають про цю ситуацію та однозначно слідкуватимуть за виконанням обіцяного. Особливо, власне, Віктор.

Наразі чоловік вже їде додому. Він почуває себе добре.

На жаль, здається лише такими радикальними методами інколи можна чогось домогтися. Лише після офіційного оголошення голодування відбулися якісь зрушення. Матимемо надію, що обіцяне справді виконають. Адже ті, хто захищали країну, справді цього заслуговують.

Мої відео