Відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
22266 ПЕРЕГЛЯДІВ

У жовтні 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, принциповим нововведенням якого стало запровадження інституту відновлення платоспроможності фізичної особи.

Про особливості відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи – підприємця розповів заступник начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Полтавській області Олег Тимченко.

 ХТО МОЖЕ ІНІЦІЮВАТИ ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ АБО ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ – ПІДПРИЄМЦЯ?

 Відповідно до ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Зауважу, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

 ЯКА ІНФОРМАЦІЯ ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ В ЗАЯВІ?

 Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності вище згаданих підстав та із зазначенням: 

  найменування господарського суду, до якого подається заява;

  персональних даних боржника;

  виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;

  перелік документів, що додаються до заяви.

Крім того, законодавцем визначений перелік документів, які додаються до заяви, зокрема:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав для звернення до суду.

 ЧИ ЗАЗНАЄ БОРЖНИК ВИТРАТ У РАЗІ ЗВЕРНЕННЯ ДО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ?

 До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за 3 місяці виконання повноважень, яка становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З МОМЕНТУ ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ?

 З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

-     пред’явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність;

-     арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

-     припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника;

-     здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

-     вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

-     строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав.

 ЯКІ НАСЛІДКИ ВВЕДЕННЯ МОРАТОРІЮ НА ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ?

 Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

1) зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж;

3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;

4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;

5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань боржника.

 Звертаю увагу, що мораторій не поширюється на:

    відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

    виплату та стягнення аліментів;

    виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру;

    задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану.