Який досвід Україна може запозичити у Камбоджі в сфері розмінування

Хоч за рівнем технологій, залучених до процесу гуманітарного розмінування, Україна попереду, але Камбоджа може поділитись досвідом утилізації вибухонебезпечних предметів. Наприклад, замість підриву мін Камбоджа їх утилізує. Це доброякісно вплине на довкілля.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

Нещодавно заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний в рамках кількаденного спільного робочого  візиту за участі Міністерства внутрішніх справ та Держслужби з надзвичайних ситуацій прибув до королівства Камбоджа. Ця країна, до початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну, вважалася найбільш замінованою у світі.

Українська делегація під час візиту ознайомилася з роботою профільних відомств, які займаються розмінуванням. Крім того, проводились зустрічі на рівні заступників міністрів у МЗС та Міністерстві економіки та фінансів Камбоджі. Члени делегації мали змогу ознайомилися з ходом робіт із розмінування в країні.

«Розмінування не має закінчуватися лише очищенням території і знищенням вибухонебезпечних предметів. У Камбоджі за підтримки міжнародних партнерів запровадили цілісний підхід, який включає як безпосередньо розмінування, так і допомогу громадам та безпосередньо людям, які починають працювати на очищеній землі. Йдеться про навчання, відновлення інфраструктури тощо. Це дозволяє не просто розмінувати територію, але й повернути туди людей і дати поштовх розвитку території. І це той досвід, який Україна має впроваджувати», – сказав заступник очільниці мінекономіки Ігор Безкаравайний.

За рівнем технологій, залучених до процесу гуманітарного розмінування, Україна знаходиться попереду. Утім, Камбоджа може поділитись досвідом утилізації вибухонебезпечних предметів. В країні значну частину виявлених ВНП не підривають, а утилізують, вилучаючи при цьому дефіцитну в регіоні вибухівку. Україна ж завдяки утилізації зможе перш за все зменшити кількість підривів, що доброякісно вплине на довкілля.

«Камбоджа – це нагадування, як довго вибухонебезпечні предмети можуть впливати на життя людей. У 2022 році майже через 30 років після настання миру в країні від підривів на мінах загинуло 10 людей. Це тільки підтверджує наші наміри прискорити темпи гуманітарного розмінування в Україні, щоб у майбутньому від вибухонебезпечних предметів страждало менше людей. Зрештою, це одна з ключових цілей Стратегії з протимінної діяльності, розробленої Міністерством економіки у співпраці з іншими стейкхолдерами», – сказав заступник Міністра економіки України.

• Нагадаємо, що раніше США, Швейцарія, Норвегія, країни ЄС, Японія, Нідерланди, Німеччина та інші міжнародні партнери стали ключовими донорами, які виділили на проєкти в гуманітарному розмінуванні на 2022-2027 роки понад 700 мільйонів доларів США в еквіваленті.
• Як пишуть у Мінекономіки, розмінування — задача фізичної, продовольчої та економічної безпеки України. До її вирішення залучають багато суб’єктів - фахівці національних та міжнародних операторів протимінної діяльності, державні служби з оперативного реагування, залучені в управління та координацію протимінною діяльністю міністерства. 
• Важливою частиною спільноти протимінної діяльності є донори - партнери, які забезпечують не лише фінансову підтримку розмінування, але і сприяють залученню до України найкращих технологій, практик та фахівців у цій сфері. Забезпечення ефективної співпраці з донорами, донесення до міжнародної спільноти стратегії України у протимінній діяльності, узгодження спільної роботи - є одним із напрямків роботи Міністерства економіки України.