Туреччина ризикує втратити членство у НАТО через політику свого президента
Після невдалої спроби державного перевороту, спричиненого турецькими військовими, та, як наслідок, більш ніж двох сотень загиблих осіб, Північноатлантичний альянс наразі розглядає виключення Туреччини зі списку країн-членів НАТО.
Вищезазначений переворот військових не став для держави останнім – після нього президент Туреччини Реджеп Ердоган почав масштабне чищення серед своїх невдоволених опонентів, котре призвело до невиправданих звільнень тисяч поліцейських, суддів, юристів, військовослужбовців та співробітників освітніх закладів. Крім того, у підтримці турецьких революціонерів та суботній трагедії у країні звинуватили навіть США.
З моменту вступу Туреччини до НАТО у 1952-му році її участь в Альянсі розглядалася як можливість захистити Європу від будь-яких зовнішніх загроз. Також на території турецької авіабази Інджирлик НАТО розмістив свою тактичну ядерну зброю.
Невдала, але трагічна для багатьох спроба турецького заколоту – не перший випадок, коли Альянс розглядає зменшення власної чисельності за рахунок Туреччини. Але політика непопулярного серед світової спільноти турецького президента Реджепа Ердогана – ключовий фактор виключення країни з НАТО, оскільки саме Ердогана звинувачують у міграційній кризі минулого літа та зв'язку з терористичною організацією «ІДІЛ».
Якщо президент Туреччини змінить підхід до власного політичного правління, то країна збереже своє місце у Північноатлантичному альянсі. Хоча Йєнс Столтенберг – Генеральний секретар НАТО – зауважив, що країни-члени Альянсу не мають допускати подібні перевороти.
