Навчання в школі чи вдома: говорить психологиня Надія Терещенко

Сьогодні більшість батьків схильні дотримуватися думки, що навчання в дома- хороший спосіб захистити дитину від недобросовісних компаній та не наразити на небезпеку. Особливо в наш час-час COVID-19, коли ситуація по всій країні, на жаль, невтішна. Кожного дня ми спостерігаємо сумку статистику:від 4000 тисяч до 5000 тисяч нових захворювань. Тож не дивно, що українські батьки прагнуть, аби їхні діти були поряд з ними та в безпеці. За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, до кінця листопада всі школи будуть закриті на карантин і діти навчатимуться в домашніх умовах. Згідно з висловлюванням Віктора Ляшка, була б його воля-взагалі не відкривав би шкіл та не наражав дітей та їхні сім'ї на небезпеку.
Як виявляється, за словами психологині Надії Терещенко, школа-інформаційний міхур, де є свій спосіб виховання. Тут кожна дитина має свої погляди на життя, кожен різний і це дає можливість відтворювати різноманітність світогляду. В той час, як вдома варіює лише думка батьків, їх точка зору, яка нічим не схожа на іншу, і дитина наслідує її. Починаючи відвідувати заклад навчання, діти починають порівнювати себе, як особистість, з іншими індивідами. Тут ми спостерігаємо різноманітне світобачення, тут починаєш порівнювати себе з іншими. Соціальне спілкування наштовхує на нові моделі виховання, нове бачення. Наприклад, той маю красивий, стильний костюм, прагнуть треба й мені до нього, або його батьки мають вищу освіту, мої-ні, я повинен це виправити. За словами психологині, якщо спілкуватися в колі друзів, які мають вищий статус, є припущення, що й ця людина стане багатшою на певний щабель. Тобто йде соціальне виховання. І часто батьки бояться, аби їхні діти потрапляли в іншу модель світобачення, вважаючи, що ці компанії можуть навчити поганому. Однак, як то кажуть, потрібно попробувати все. Крім нецензурної лексики, в школі дитина зустрічається з новим колом спілкування. Виявляється, тоді за припущеннями в родині математиків народжуються не тільки математики, а й музиканти, філологи, журналісти тощо. Адже школа стає щаблем, в якому підіймаються питання, які сфери освоювати, які теми вивчати, які книги читати.
Однак, є випадки, коли школа є негативним чинником. Наприклад, в час булінгу, неприязні або цькування. Тоді звісно ж школа стає не соціальним вчителем, а навпаки моральною загрозою. Тоді батьки повинні слідкувати за станом своєї дитини. Можливо вона не хоче йти в школу або відчуває себе пригніченою. Наприклад, трієчник або двієчник з радістю може бігти до школи, бо там на нього чекають друзі, а відмінник не йти туди взагалі, бо його цькують. Звісно, тоді може постати питання зміни кола друзів або взагалі закладу навчання.
Головне в ситуації вибору між навчанням в дома та навчанням в школі, батьки повинні дослухатися до стану своєї дитини. Не лише будувати свою модель виховання, бар'єр родинного світобачення, а й не бояться відпускати дитину у великий світ, який в майбутньому адаптовує дитину до проблем Всесвіту. Звісно, батьки не повинні зраджувати своїм цінностям, але й не боятися робити свою дитину щасливою в колі іншого спілкування.
Важливо, чути свою дитину, надавати їй можливість вибору. Інколи дитині може бути краще із друзями, а ніж в колі рідних або ж навпаки. Все залежить від виховання, морально-етичних цінностей, а найголовніше-комфорту. В період світової пандемії багато шкіл переходить на дистанційне навчання. Хтось вбачає в цьому небезпеку, а хтось - хорошим чинником уберегтися від COVID-19. Чи добре це навчатися вдома- покаже час. Однак, віртуальне світобачення ніколи не змінить живого спілкування з друзями.