Мій внук був там, як снайпери стріляли!
Пам’яті "Небесної сотні" присвячується...
Пам’яті "Небесної сотні" присвячується...
Ми сімдесят прожили без війни,
Без рострілів, без стогонів і ран,
Та зброю знов взяли до рук сини,
Бо їм набатом вибухнув Майдан.
Бо їм не стало далі сил терпіти,
Корупцію, шахрайство і брехню.
Політики, бандити й олігархи
Прокляту нав’язали нам війну.
Мій внук був там, як снайпери стріляли,
Коли шеренги на шеренгу йшли,
Коли свої своїх там убивали,
З обох сторін в нас діти там були.
Мої він запитання мовчки слухав,
Чому своє життя він не беріг?
Чому про батька й матір не подумав?
І відповів: «Інакше я не міг.
То зла брехня, що нам за це платили.
Не можна жить, як досі ми жили,
І ми життєвий вибір свій зробили,
І йшли на смерть, – інакше не могли.
Мені, бабусю, просто пощастило,
Що я тоді під кулями не впав.
Та в пам’яті навічно залишились
Хто за народ життя своє віддав».
Катерина Гладка, керівник народного фольклорного колективу "Спадщина"
