13 березня у Національній філармонії зіграють твори Сергія Борткевича
Ім’я Сергія Борткевича – українського композитора польського походження кінця ХІХ початку ХХ століть – тільки зараз починає входити в український музичний контекст. Постать маловідома, недооцінена, трагічна. Арешт після приходу до влади більшовиків, пограбування батьківського будинку в Харкові, знесення його могили у Відні бульдозером... Все це сумні факти з біографії митця. Чимало його музичних творів вважаються на сьогоднішній день втраченими. Водночас, деякі нотні рукописи згодом були віднайдені у каліфорнійській бібліотеці.
Борткевич – випускник Лейпцігської консерваторії, де навчався в класі учня Ференца Ліста. Він є автором двох симфоній, інструментальних концертів (для фортепіано, скрипки, віолончелі), однієї опери, низки камерних творів, романсів. За музичною мовою стиль Борткевича характерний для композиторів-романтиків – виникають асоціації із музикою Ліста, Шопена, Чайковського. Перший фортепіанний концерт перекликається із творчістю Рахманінова. Другий концерт для фортепіано з оркестром став свого часу знаменитим завдяки відомому ліворукому піаністу Паулю Вітгенштейну, якому присвячено твір.
В Україну творчість Сергія Борткевича повертається лише на початку 2000-х. Одним із перших його музику почав популяризувати Микола Сукач, диригент Чернігівського симфонічного оркестру. Тепер ініціативу перейняла диригент Вікторія Жадько, а також піаністи Павло Гінтов, Євген Левкулич та Альфонсо Сольдано з Італії.
