Природа без кордонів: у зону відчуження повертаються рідкісні види диких тварин

Природа без кордонів: у зону відчуження повертаються рідкісні види диких тварин
26641 ПЕРЕГЛЯДІВ

До Чорнобильської зони повертаються рідкісні види диких тварин


1986 року з карти почала зникати величезна природна зона, історична місцевість, територія де люди жили поколіннями. Мабуть, її не треба навіть називати, адже всі знають, що для України означають 30 кілометрів без життя.
Проте, зараз це не зовсім так. Територію поступово заселяють дикі птахи та звірі. Про це розповідає біолог Сергій Гащак, який працює вже майже 25 років у Чорнобилі.
Хто і чому приходить у зону відчуження?
Сучасні фотодетектори зафіксували, що у зоні з’являються лосі та олені, вовки і навіть рисі. Крім того, прекрасно себе почувають там чорні лелеки і декілька років тому там стали жити аж 14 видів кажанів, які, до речі, занесені у Червону книгу. А справжньою сенсацією стала поява бурих ведмедів : «Якщо деякі тварини, як-от коні Пржевальського були сюди завезені спеціально, то ці товариши прийшли сюди самостійно. До речі, перший ведмідь тут з’явився ще у 2003 році, але наша техніка була далеко недосконалою тоді й тому ми цьому явищу не надали належного значення. Приходять, я думаю майже всі тварини з лісів Білорусії, а ось ведмеді перекочували до нас з Брянську. Це відбувається банально тому, що тут нікому на них полювати, навіть не зважаючи на радіацію, тут відроджується дика флора. » - каже Сергій.
Скільки зараз тварин там проживає – сказати важко, адже робота з новими мешканцями проводиться лише за допомогою відео та фото спостерігачів, які фіксують надзвичайно цікаві кадри: полювання диких вовків на оленя, є також дані того, як проводять свій день лосі та як вчать добувати їжу маленьких рисей великі сородичі.

   

   
Майбутнє Чорнобиля.
За словами дослідника, дана місцевість, як природний заповідник в принципі не була цікава владі. Сергій Гащак розповідає як проходить робота у неофіційному заповіднику: «Все було покладено на нас – простих ентузіастів. Ми самі шукали партнерів з-за кордону, що б купити обладнання, адже на такі дослідження уходить величезна купа грошей: уявіть, лише 7500 нам треба, що б освітлювати офіс. Ще хотіли у рамках партнерства з Європою повісити нашийники з дозиметрами, щоб вивчати, як же на тварин впливає радіація, та наша «славна» бюрократія не дала цього зробити».
Сьогодні перед владою стоїть вибір: повернути землі під господарські та житлові потреби чи зробити зону заповідною. Поки схиляються до другого варіанту, навіть є розроблений проект з приводу перетворення місцевості на територію досліджень, адже як запевняє наш дослідник – це буде найліпший варіант не тільки для дослідження, а й для того, щоб поступово відновлювати давно втрачені природні зв’язки.

Мої відео