Польща лякає НАТО вагнерівцями. Чому їй це вигідно?

Польща лякає НАТО вагнерівцями. Чому їй це вигідно?
432433 ПЕРЕГЛЯДІВ

Білорусько-польський кордон – нова точка напруги в російсько-українському конфлікті. Після невдалого заколоту найманці ПВК Вагнера опинилися просто біля кордону НАТО. Це сильно турбує Польщу, і вона намагається не тільки оборонятися, а й отримувати вигоду від ескалації.

Польща має намір розмістити на кордоні з Білоруссю близько десяти тисяч військовослужбовців. Міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що чотири тисячі військових допомагатимуть прикордонним службам, ще шість тисяч осіб перебуватимуть у резерві. Раніше глава прикордонної служби Томаш Прага звернувся до відомства з проханням направити солдатів на кордон з Білоруссю.

Посилення кордону відбулося після того, як до Білорусі почали прибувати найманці ПВК Вагнера. У липні польська влада вже направила на кордон 500 поліцейських. Це рішення стало відповіддю на оголошені спільні навчання білоруської армії з вагнерівцями біля польського кордону. Масла у вогонь підлив Олександр Лукашенко, який на зустрічі з Путіним заявив, що його стали «напружувати» найманці, оскільки ті хочуть «сходити на екскурсію до Варшави».

Пізніше Лукашенко назвав свої слова жартом, але влада Польщі сприйняла ситуацію серйозно. Військові вважають, що вагнерівців можуть використовувати для провокацій на кордоні. На початку серпня Міноборони Польщі повідомило, що два білоруські вертольоти порушили повітряний простір країни. Мінськ спростував це твердження. У відповідь Польща перекинула до кордону бойові вертольоти двох армійських бригад.

Прикордонна проблема не раз виникала у відносинах двох країн. Ще у 2021-2022 роках поява безлічі мігрантів спровокувала серйозну кризу: біля польського кордону тисячі близькосхідних біженців розбили табір і намагалися прорватися крізь кордони. Тоді Польща була змушена встановити на кордоні електронне загородження з трьох рядів колючого дроту і навіть протитанкові їжаки.

Зараз ситуація стала більш небезпечною. За словами прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, понад сто найманців ПВК Вагнера вирушили в бік Сувалкського коридору біля білоруського міста Гродно. Також прем’єр зазначив почастішання спроб нелегального переходу кордону. Моравецький припустив, що вагнерівці будуть маскуватися під білоруських прикордонників і допомагати нелегальним мігрантам проникати на польську територію або намагатися пробратися самостійно.

Напруженість у відносинах з Мінськом стала однією з головних тем у польській політиці. Віцепрем’єр Ярослав Качинський заявив, що розміщення в Білорусі найманців ПВК Вагнера небезпечне для України, Польщі та Литви. «Це може означати нову фазу гібридної війни, набагато складнішу, ніж та, з якою ми стикалися досі», – вважає Качинський.

Про ризики для безпеки країни говорив і президент Анджей Дуда: «Ми бачимо, що відбувається на сході. Там триває де-факто переїзд до Білорусі російських військ, групи «Вагнера» з її керівником Євгеном Пригожиним. Це дуже негативні сигнали для нас, які ми хочемо представити нашим союзникам». Дуда провів у Гаазі консультації перед самітом НАТО, який пройшов у Вільнюсі в липні.

Поява найманців Пригожина в Білорусі дала привід для прибалтійських країн блоку вимагати посилення своєї безпеки. Дуда вважає, що оборонні плани альянсу мають стати більш ефективними. За його словами, необхідно «швидше реагувати, швидше передислокувати батальйонні групи, які розміщені в нашій частині Європи. Це ті цілі, яких ми хочемо досягти».

Анексія Криму стала вагомим аргументом для нарощування військових сил у регіоні. У 2016 році НАТО розмістило в Польщі, Естонії, Латвії та Литві чотири батальйони. Паралельно з цим тривав процес модернізації Війська Польського, який значно прискорився з початком російсько-української війни. Польське міноборони протягом двох років сподівається створити найсильнішу сухопутну армію в Європі. Відомство планує збільшити чисельність військ удвічі: з 172 тисяч до 300 тисяч осіб.

При цьому збільшення військових витрат вимагає величезних витрат: уже цього року на оборону витратять 3% ВВП. Згідно з планами міністерства, сухопутні сили отримають ще дві дивізії і їхня кількість сягне шести. Якщо раніше витрати планували на рівні до 2,5% ВВП, то тепер вони збільшаться до 4%. Для країни, яка отримує дотації від ЄС і постійно сперечається з Брюсселем щодо сум допомоги, такі витрати виглядають болючими.

У цій ситуації розмови про постійну загрозу зі Сходу вигідні всім політичним силам. Переконуючи американських союзників у необхідності посилити східний фланг альянсу, Польща може вирішити одразу дві проблеми. По-перше, загроза нападу з боку Білорусі виглядає фантастичною, але ймовірність нових провокацій – не нульова. По-друге, гучні заяви краще чути у Вашингтоні, який може профінансувати нові військові витрати і розвантажити польський бюджет.

Однак переконати Білий дім у додатковій допомозі буде непросто. Байдену дедалі важче вибивати нове фінансування – і допомога ще чотирьом прибалтійським країнам не входить до першочергових завдань його адміністрації.

Позицію Пентагону можна зрозуміти з офіційного коментаря на інцидент із білоруськими вертольотами. Представник американського Міноборони Пет Райдер заявив, що США незмінно віддані захисту безпеки країн НАТО. «Ми продовжуватимемо працювати з нашими союзниками НАТО, щоб гарантувати, що кожен квадратний сантиметр території НАТО залишиться в безпеці». Іншими словами, США спокійно спостерігають за польсько-білоруською суперечкою і впевнені, що для захисту свого союзника достатньо п’ятої статті північноатлантичного договору.

Підписуйтеся на Telegram - канал NewsPrice і будьте в курсі усіх актуальних новин. 

Мої відео