Політичні ігри білоруських легіонерів

Політичні ігри білоруських легіонерів
337881 ПЕРЕГЛЯДІВ

Наприкінці листопада в Києві відбулася конференція “Шлях до свободи”, скликана Полком Калиновського, що складається з білоруських добровольців і воює у складі ЗСУ.  Вона мала показати, наскільки втілилися в життя наміри легіонерів створити в столиці України новий центр сили противників Лукашенка. Військово-політичний. Newsprice аналізує красномовні та симптоматичні деталі конференції.

Полку Калиновського вдалося за рік після оприлюднення цих амбітних планів просунути і зробити мейнстрімовою серед білоруської опозиції стратегію силового повалення режиму Лукашенка. Коротко її можна описати так: рекрутування і підготовка добровольців, участь у бойових діях у війні проти Росії на боці України і в перспективі визвольний похід після її перемоги на Мінськ з метою деокупації Білорусі.

Багато в чому цей сценарій став домінувати завдяки тому, що ніякої іншої виразної стратегії змін у білоруської опозиції просто-напросто немає. Ні в Офісу Тихановської, що позиціонується як елект-президент, ні в альтернативного уряду – Об’єднаного перехідного кабінету, ні в «парламенту» – Координаційної Ради.

Водночас сама ідея силового зміщення Лукашенка виглядає наразі авантюрно-романтичною з цілої низки причин – починаючи з того, що військовий потенціал режиму «бацьки» багаторазово перевершує сили «калинівців» і закінчуючи тим, що ситуація на українсько-російському фронті склалася патова. Вже не кажучи про такий фактор, як позиція самої української влади.

Не варто забувати, що Полк Калиновського – по суті, структурний підрозділ ЗСУ, а не самостійне збройне формування. Зараз Києву вже точно немає резону «дражнити» Мінськ якоюсь серйозною підтримкою планів «калинівців» деокупувати свою Батьківщину ззовні. Тримає Лукашенко обіцянку не вступати живою силою у війну – і добре. Хоча кілька депутатів Верховної Ради, зокрема від партії «Слуга народу», конференцію все-таки відвідали.

Та й загалом вона видалася досить представницькою щодо вивісок білоруських емігрантських опозиційних структур, адже боротьбу за електоральні симпатії, а також донатні та інші ресурси ніхто не скасовував. Щоправда, показність була солідною саме вивіскова, а ось що стосується персоналій, то тут все вийшло досить скромно.

Та ж Тихановська привітала учасників лише по відеозв’язку. Результати заходу – виключно паперово-декларативні. Водночас не обійшлося без скандалів, і зрештою спроба супротивників Лукашенка продемонструвати рішучість, єдність і здатність до домовленостей загалом не вдалася.

Першим скандальним моментом стала відсутність на конференції через розбіжності з командуванням Полку Калиновського «міністра оборони» Тихановської Валерія Сахащика, колишнього командира десантно-штурмової бригади в Бресті.

І вже зовсім великий конфуз стався з підписанням меморандуму за підсумками конференції, в якому йдеться про підтримку України в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, допомогу білоруським добровольцям і, головне, про створення консультативного майданчика національно орієнтованих сил. Тобто, не про створення коаліції, а всього лише про консультативний майданчик.

Під час церемонії підписання посланці Офісу Тихановської (її радник) та Об’єднаного перехідного кабінету (представник в Україні) заявили, що не уповноважені робити цього від своїх структур, а можуть поставити автографи лише від себе особисто.

У підсумку під несхвальний гул бійців було вирішено, що документ буде перепідписано після бюрократичного вивчення названими опозиційними суб’єктами.  Скандальна пікантність полягає ще й у тому, що текст досить лаконічного меморандуму готували цілих два місяці, але все одно компромісу щодо нього досягти не вдалося.

Чи то штабні «калинівці» слабкі в організаційно-політичній діяльності, чи то їх просто в такий спосіб «обложили назад» колеги-опозиціонери за конкурентні амбіції. У будь-якому разі ця ситуація напевно посилить і без того складні взаємини Полка Калиновського з варшавським і вільнюським центрами білоруської політичної опозиції. Те саме можна сказати і про її репутацію загалом в очах зовнішніх акторів.

Одним із документів, ухвалених на конференції, стала Декларація про створення Тимчасової військової комісії, яка займеться створенням Білоруської визвольної армії (БОА). Її підписали низка військових формувань і парамілітарних організацій білорусів. Цікаво подивитися, що вийде з ідеї створити самостійну армію на території інших держав. Найімовірніше, так просто-напросто гарно називатиметься союз різних мілітарі-формувань, що діють у країнах-сусідках Білорусі. Очолить комісію «калиновець» Павло Шурмей. Він колишній спортсмен-веслувальник, учасник Олімпіад. Думається, якщо йдеться про серйозну армійську структуру, то на цій посаді доречнішим був би кадровий військовий.

Зрештою, ціла Білоруська визвольна армія вже створюється, а навіть стратегія деокупації ще не розроблена! Позитивним епізодом в очах прихильників білоруської опозиції напевно стане звіт полку Калиновського про аудит зібраних коштів і витрат. До речі, проводив аудит колишній голова Аудиторської палати України Олексій Гачковський. Більшість білоруських опозиційних структур цієї теми уникають, породжуючи фінансові скандали і недовіру. У цьому плані піар Полка Калиновського можна вважати вдалим.

За матеріалами NewsPrice

Також долучайтеся до телеграм-каналу - https://t.me/newspriceinfo і читайте актуальні українські і міжнародні новини.

Мої відео