Реїс Селчук Йогуртчоглу: турецький підприємець, який обрав Україну
Напередодні річниці повномасштабного вторгнення я випадково зупинилася біля вивіски «Байрактар» у центрі Києва. Назва, що стала символом перших місяців спротиву, привернула увагу. Але всередині мене чекало більше, ніж просто ресторан.
Стіни були вкриті подяками - від військових підрозділів, від Чернівецької поліції, від різних частин, навіть від Головнокомандувача Валерія Залужного. Це не декоративні дипломи. Це документи, що фіксують допомогу армії.
В мене зʼявилася ідея поспілкуватися з чоловіком, якому належать усі перелічені вище подяки. Ну що я за журналістка, що не скористалася такою можливістю.
Підприємець, бізнесмен - Селчук Йогуртчоглу. Свої називають його Реїс.
Хто такий Реїс
Селчук Йогуртчоглу - підприємець із Туреччини. У 2014 році приїхав до України - і залишився.
За місяць до повномасштабного вторгнення відкрив у Києві ресторан «Байрактар». Вже після 24 лютого 2022 року бізнес перестав бути просто бізнесом.
Кожної п’ятниці Реіс організовує безкоштовні обіди за власний кошт. Підтримує дитячі будинки. Допомагає лікарням. Долучається до лікування поранених військових. Закуповує обладнання для підрозділів. Реагує на запити - без зайвої публічності.
Його слова звучать просто:
«Україна стала для мене другою домівкою».
І в його випадку це не декларація. Це позиція, підтверджена діями.
Допомога без камер
Більшість його підтримки не супроводжується гучними пресрелізами. Про неї говорять ті самі подяки на стінах - і військові, які отримали допомогу.
Селчук Йогуртчоглу не позиціонує себе як героя. Але системність його дій говорить сама за себе. У воєнний час, коли кожен ресурс має значення, така допомога - не символічна, а практична.
Саме тому хвиля звинувачень, яка періодично з’являється в інформаційному просторі, викликає запитання.
Наклеп як інструмент
В українському медіаполі легко створити гучний заголовок. Достатньо припущень, узагальнень або анонімних коментарів - і репутація опиняється під ударом.
Але в умовах війни дискредитація - це не просто конфлікт. Це фактор нестабільності.
Історія вчить: імперії часто використовували внутрішні розколи як спосіб послабити супротивника. Колись Російська імперія воювала проти Османської держави за контроль над Чорним морем. Сьогодні Росія веде війну проти України. Методи змінюються, але логіка - розділяй і послаблюй - залишається.
У цьому контексті постать турецького підприємця, який підтримує Україну під час війни, виглядає показовою.
Чому його називають Реїс
У турецькій традиції слово «реїс» означає «лідер», «капітан». Це неформальне звернення до того, хто бере відповідальність.
Селчука Йогуртчоглу так називають свої - ті, хто знає його не з заголовків, а з роботи.
Лідерство в його випадку - це не публічні заяви. Це здатність залишитися, коли складно. Працювати, коли небезпечно. Допомагати, коли це не обов’язок, а вибір.
Вибір, який має значення
Реіс міг вести бізнес у Туреччині - без повітряних тривог і ракетних ударів. Але він залишився в Україні. Інвестував. Створив робочі місця. Підтримує армію та цивільних.
У час, коли країна воює, важливо відрізняти факти від емоцій. Критика - необхідна. Але вона має спиратися на докази.
Бо сьогодні Україна бореться не лише за територію. Вона бореться за довіру, за єдність, за здатність не руйнувати своїх без підстав.
Історія Селчука Йогуртчоглу - це історія вибору. Особистого. Свідомого. Публічного у своїх наслідках.
І, схоже, це ще не фінал.
Можливо, найважливіші відповіді й оцінки - попереду.
