Реїс Селчук Йогуртчуоглу: Людяність без кордонів

Коли я вперше розповідала історію турецького підприємця Реїса Селчука Йогуртчуоглу, а це повне ім’я нашого героя, то завершила її такими словами: схоже, це ще не фінал. І сьогодні можу впевнено сказати — ця історія отримала своє продовження.

За останній час він вкотре довів, що справжня підтримка не вимірюється гучними словами чи заявами. Вона вимірюється конкретними справами, вчинками, які змінюють життя людей на краще.

Багатьох війна залишила без дому, стабільності та відчуття безпеки. Особливо складно сьогодні тим, хто був змушений покинути свій дім, родинам із маленькими дітьми, людям, які втратили майже все, і це не перебільшення. У нас погані сусіди, і ми щодня спостерігаємо за наслідками російської агресії. Саме таким сім’ям Реїс продовжує простягати руку допомоги.

-       фото з допомогою

Дитяче харчування, продуктові набори, засоби особистої гігієни, товари першої необхідності та інша гуманітарна допомога — усе це українці регулярно отримують, а особливо ті, хто найбільше цього потребує. Для багатьох родин, ця підтримка стала не просто матеріальною допомогою, а нагадуванням про те, що вони не залишилися сам на сам зі своїм горем.

За кожним пакунком допомоги стоїть людська історія. Це матері, які самостійно ставлять дітей на ноги. Це переселенці, які змушені починати життя спочатку, з нуля. Це пенсіонери, які не мають можливості самостійно себе забезпечувати. Це люди, що постраждали від російських обстрілів і наразі найбільше потребують підтримки, хоча якщо замислитись, то ми усі зараз потребуємо підтримки.

Скажу більше, Селчук Йогуртчуоглу, той самий Реїс, пропонував допомогу і моїй родині, але усвідомлюючи те, з чим зіштовхнулися сім’ї які втратили занадто багато в цих реаліях, відмовилась, адже комусь ця допомога зараз потрібна набагато більше.

Найкращою оцінкою цієї роботи стають щирі емоції людей. За останній період десятки українських родин записали слова вдячності за надану допомогу. На жаль ці всі відео з подяками маю тільки в особистому архіві. Та у  кожному зверненні звучить одне й те саме: «Дякуємо, Реїс.»

Для них важливо не лише те, що вони отримали необхідну допомогу, а й те, що про них пам’ятають та дбають.

Селчук неодноразово наголошував, що не залишається осторонь українських подій. Попри те, що він є громадянином іншої країни, він свідомо підтримує Україну та український народ у цей складний час. І тут трохи з гумором можна замислитись, чи не має він українського коріння. Для нього допомога стала не разовою акцією, а послідовною і усвідомленою громадянською позицією.

Він відкрито засуджує дії росії проти українського народу та переконаний, що людяність, єдність, взаємна підтримка та солідарність сьогодні є надзвичайно важливими.

«Я підтримую Україну та кожного українця. До мене може звернутися той, хто цього потребує. Мені боляче бачити наслідки цієї трагедії, тому я хочу допомагати настільки, наскільки це в моїх силах. Кожна родина, яка отримує підтримку, дає мені розуміння, що ми рухаємось в правильному напрямку — це ще один крок до того, щоб люди знали: вони не залишилися самі.»

Саме така позиція стала основною рушійною силою всіх його благодійних починань та ініціатив. Для нього благодійність і добрі справи — це не спосіб привернути до себе увагу, а відповідальність перед людьми, які переживають найважчі часи, і їм неймовірно пощастило зустріти такого друга.

За свою діяльність Селчук Йогуртчуоглу неодноразово офіційно був відзначений подяками та нагородами, і про це я вже писала. Доречі, саме з цього почалося наше знайомство. Проте, схоже, найціннішою нагородою для нього залишаються щирі емоції людей, усмішки дітей та слова вдячності від матерів, яким він зміг допомогти і мені здається що він не планує зупинятися.

Ми переживаємо страшні часи, і не завжди справжня підтримка народжується всередині держави. Часто вона приходить звідти, звідки ти не очікуєш, можливо навіть не сподіваєшся, але це може той, хто незалежно від свого походження чи громадянства, вирішує бути поруч.

Історія Реїса — це приклад для багатьох, і що людяність не має меж чи кордонів. Що допомога має об’єднувати людей з різних куточків світу, культур та мов заради спільної мети — підтримати тих, хто цього найбільше зараз потребує.

І якщо минулого разу я писала, що це лише початок історії, то сьогодні можу сказати більше: вона триває, такі люди як Селчук Йогуртчуоглу пишуть її, і схоже, попереду ще багато добрих справ, які допоможуть українським родинам вистояти у цей непростий час.

І хочу додати ще дещо. Я вдячна, що маю можливість мати такого друга, так, це не просто знайомий, адже тільки справжній друг завжди допоможе якщо тобі це потрібно, і наразі Реїс став другом для багатьох українців.