Розширення професійних можливостей жінок: підсумки круглого столу в КМДА
«Це не жіноча професія». Скільки разів жінки чули цю фразу? І скільки разів доводили протилежне – щоденною працею, професійністю та результатами.
Нещодавно в Київській міській державній адміністрації відбувся круглий стіл «Гендерна рівність у професійній реалізації: жінки в традиційно «чоловічих» професіях». Захід об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, адвокатури, наукової спільноти, сектору безпеки й оборони, громадських організацій та бізнесу.
Метою зустрічі стало обговорення правових, соціальних та інституційних аспектів забезпечення гендерної рівності у професійній сфері, а також напрацювання практичних рекомендацій для державних інституцій і громадянського суспільства.
Захід відкрила Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Вона нагадала, що у 2017 році було скасовано обмеження доступу жінок до понад 450 професій. Це стало важливим кроком до відновлення справедливості, адже раніше жінки фактично працювали в цих сферах без належних гарантій, безпечних умов праці та гідної оплати.
У дискусії взяли участь понад 40 учасників і учасниць. Обговорення вийшло за межі теорії – йшлося про реальні кейси інтеграції жінок у професії, які традиційно вважалися «чоловічими», а також про бар’єри, що досі залишаються.
Окрему увагу було приділено питанню представленості жінок у керівних позиціях. У своєму виступі Ірина Таланчук, проректорка Університету «Україна», наголосила на важливості дотримання 40% гендерної квоти та навела актуальні дані.
Гендерна рівність у вищому менеджменті (Україна, 2023–2025 рр.):
Заклади вищої освіти:
Жінки-ректорки: 12% → 15%
Жінки-проректорки: 22% → 27%
Жінки серед викладачів: 53% → 55%
Бізнес:
Жінки-керівниці компаній: 31% → 35%
Жінки у наглядових радах: 21% → 25%
Жінки-ФОП: 46% → 48%
Місцеве самоврядування:
Жінки-депутатки місцевих рад: 29% → 31%
Жінки-міські голови: 16% → 18%
Жінки в обласних радах: 22% → 25%.
Динаміка є, однак до досягнення балансу ще далеко. Залишається і проблема оплати праці: в Україні жінки в середньому отримують приблизно на 20% менше, ніж чоловіки за аналогічну роботу.
За результатами круглого столу напрацьовано пропозиції до підсумкової резолюції та визначено подальші кроки співпраці між державними інституціями, освітніми закладами, адвокатурою та громадським сектором.
Щира подяка Ірині Сопілко за високий рівень організації заходу та об’єднання експертної спільноти навколо надзвичайно важливої теми, а також Катерині Левченко – за державне лідерство у просуванні політики гендерної рівності.
В свою чергу організатори подякували усім учасникам і учасницям за фахову позицію, відкритість до діалогу та спільну роботу: Наталії Барікашвілі, Анні Бондар, Ірині Варави, Анні Височанській, Тетяні Говорун, Катерині Дацко, Галині Єрко, Евгену Которобаю, Миколі Легенькому, адвокату Тетяні Лежух, Аліні Литвиненко, Вадиму Любарському, Ілоні Москвіній, Галині Муляр, Марії Набока, Наталії Нестор, Олександрі Парамоновій, Оксані Пархоменко-Куцевіл, Олені Романовій, Юлії Скичко, Юлії Скрипюк, Ірині Таланчук, Тетяні Ярошовець, Віті Титаренко, Ангеліні Ткачук, Наталії Ткаченко, Андрію Ходаку, Оксані Хорватовій, Анатолію Хромову, Людмилі Шапенко, Емілії Ніцевич.
Рівність – це не декларація. Це системна робота. І вона триває.
#ГендернаРівність #РівніМожливості #ЖінкиУЛідерстві #КМДА #КМДА
