День, який змінив нас назавжди."Ой у лузі червона калина" 23 ОМБр

24 лютого. День, який змінив нас назавжди.

Три роки тому, рано-вранці, ми прокинулися від звуків, які не можна забути: вибухи, ревіння літаків, виття сирен. Ударні хвилі від ракет прокотилися над містами, забираючи перші життя, руйнуючи домівки, залишаючи після себе біль і страх. Вулиці були заповнені людьми, які намагалися втекти від жаху, затори на трасах у західному напрямку тягнулися на кілометри. Світ завмер, не вірячи, що в XXI столітті можлива така безжальна, цинічна війна.

Але головна помилка ворога була в тому, що він недооцінив нас. Українці не зламалися. Від перших хвилин вторгнення країна стала єдиним фронтом – від простих робітників до власників великих бізнесів, від студентів до відомих діячів, від сільських мешканців до мешканців мегаполісів. Ми не тікали – ми боролися. Ми стали армією, яка не тільки воює, а й допомагає, підтримує, відбудовує.

Ці три роки були найважчими в нашій історії. І попереду ще непростий шлях. Але ми знаємо, за що стоїмо. 23-тя окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ зробила і продовжуватиме робити вагомий внесок в оборону країни. Ми віримо, що подолаємо ворога, адже без цієї віри нам не вижити.

Ми пам’ятаємо всіх, хто віддав життя за нашу свободу. Ми вдячні всім, хто щодня наближає перемогу. Ми сильні, бо ми разом. І ми обов’язково переможемо!