Як культурно-історичний центр Києва перетворився на центр поділу територій між органами Національної Поліції? (Із відеоматеріалами)
5 листопада 2021 року в телеграм-каналі «Катарсис», члени якого називають себе спілкою культурних консерваторів (представниками викладається расистський, гомофобний та сексистський матеріали), з‘явилося повідомлення про «Хрестовий похід проти наркоманів». Під рейд потрапили Closer, K41 та «Хвильовий». З того часу такі рейди стали регулярними, рівень вандалізму стрімко почав зростати, як і рівень небезпеки не тільки для самих закладів, а й для відвідувачів. Так бойкотуючі вже не тільки скандують расистські та гомофобні гасла, розмальовують фашисткою символікою та символікою російських терористичних організацій стіни будівель історичного району Києва, а ще кидають у заклади з людьми петарди, димові шашки, сльозогінний газ, знищують приватне майно. 26 листопада 2021 року був скоєн напад на бар «Хвильовий», де знаходились іноземні артисти та відвідувачі. Група молодиків у балаклавах, із дубинками розтрощила меблі бару, розбила вікна, побила охорону та відвідувачів, залила дівчат сльозогінним газом. І головне, залишилася досі безкарною групою бандитів, що кришують вулиці Подолу. Більш того, «Хвильовий» знав про майбутній напад, але поліція ніяк не відреагувала, навіть, відпустила затриману групу молодиків.
Взагалі, поліція вдало ігнорує всі правопорушення зі сторони «ультраправих». Виклики людей на номер 102 із проханням про допомогу, виклики власників постраждалих закладів, взагалі будь-яке прохання виконати свої прямі обов‘язки, а саме: захищати громадян України та її гостей, пильнувати за порядком на вулицях - викликає обурення з подальшою повною бездіяльністю, байдужістю і небажанням навіть якось реагувати. А от побити вчотирьох хлопця, який просто курить біля входу в клуб - правоохоронці аж раді старатися. Чотири тижні поліція ігнорує будь-які заклики про допомогу, і до нападів, і під час, і після. Правоохоронні органи не лише заплющують очі на скоєні злочини, а ще й потурають їм. Тож, кому дзвонити, коли бізнес та спільнота не може розраховувати на захист від правоохоронних органів, натомість незаконні дії вандалів та хуліганів захищаються? Яким чином українська столиця претендує називатися європейською, прагне розвивати туризм, малий бізнес та економіку, але по факту має такий безлад на найголовніших історичних вулицях? На який захист може розраховувати український народ та іноземні громадяни, перебуваючи на вулицях Києва?
Та от під гордою маскою ультраправих патріотів, які взяли на себе «мужню» справу - очистити вулиці Подолу від наркотиків та європейських мракобісів, приховуються звичайнісінькі продажні (червона ціна такому - 600 гривень) «тітушки». Цікаво, якщо роздивитися ближче представників «правих» патріотів, яки так хвилюються за Україну та ветеранів АТО, то можна побачити Крістіана Ударова, який у 2017 році поїхав до Москви й приймав участь із флагом ДНР у боях в октагоні. Тож, своїми діями вони лише дискредитують адекватних праворадикалів, і тим паче жодного відношення до патріотів це угруповання немає. Так чому насправді тітушки влаштовують на Подолі погроми культурних закладів? Тому що їхні послуги тепер знову можна безкарно купити, цього разу покупцем є певна частина керівного складу Подільського відділу Нацполіції. А почалось все ще у травні, коли поліцейський патруль побив художника і музиканта Дмитра Бугайчука, нібито за зберігання речовини, схожої на маріхуану. Ця ситуація призвела до великого мітингу під Подільським відділком поліції за адресою вул. Хорива, 20. Історію затримання продовжив Євген Карась - лідер неонацистського угрупування «Основа Майбутнього», який афілійований з Муніципальною вартою, яка у свою чергу займається рейдерством закладів на Подолі. «Приводом» цих самих рейдів стало нібито нове затримання Дмитра Бугайчука з наркотиками. Однак, за словами телеграм-каналу, що був створений у відповідь на тиск з боку поліції на заклади Подолу «ВПП (Вісник Подільського П*здецю)»: «”Боротьба з наркотиками” традиційно слугує виправданням насиллю та безкарності поліцейських та ультраправих. Їхні дії виглядають легітимними в очах людей, які мають упередження проти наркотиків. Натомість дієвим та системним вирішенням проблеми наркозалежності може стати адекватна наркополітика на державному рівні та просвіта про вживання наркотичних речовин». А також думка Андрія Янковського, співвласника постраждалого «Хвильового»: «Акція у травні була направлена не на легалізацію наркотиків чи ще щось, а проти перевищення поліцією службових повноважень до подолян і закладів на Подолі. І тоді Мітя був однією із жертв цього бєспредела. Зараз же його особисту ситуацію намагаються використати, щоб дискредитувати весь правозахисний рух і ототожнити учасників і організаторів акції проти поліцейського свавілля з тими, хто розповсюджує і вживає наркотики. Це очевидний наклеп, люди, які поширюють цю інформацію і оголошують ці рейди, переслідують певні цілі — повернути шмон людей і закладів, залякування і побиття людей в кайданах. Так, наркотики це погано і незаконно, але коли за це на рівному місці можуть побити, коли нам виламують ворота, а поліція стоїть, дивиться і нічого не робить — це ще гірше».
Однак, чому насправді погроми почалися саме зараз, а до того клубне життя Подолі не цікавило «ультрарадикальних консерваторів»? Тому що вперше почало «хитатися крісло» під головою Подільського управління поліції Павлом Василенко, чого і вимагали подоляни на мітингу проти поліцейського свавілля, в результаті яких звільнили лише шісток. Та поки Національну поліцію очолював Андрій Крищенко Павло Василенко був недоступний ані для внутрішніх перевірок, ані для Державного бюро розслідувань. І на жаль, зараз втратити посаду може Павло Василенко не через численні випадки корупції, бездіяльності та прикривання злочинів, а через банальний внутрішній поділ переділ територій.
Тож, коли безчисленні податки жителів нашої країни будуть прозорими й ми зможемо побачити результат наших старань у вигляді, хоча б, елементарної безпеки? Коли можна буде показати гідні вулиці української столиці іноземцям, а не той безлад та вакханалію, які ми маємо зараз?