Закон про мову прийнятий: що це означає?
Закон, який у широких колах відомий як закон про мову, був прийнятий народними депутатами 25 квітня. Цей нормативний акт називають важливим історичним досягненням. Саме він закріплює положення української мови як головної у державі та окреслює її значення і позиції.
Довгоочікуваний закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відомий у соціумі як закон про мову, прийняли в Верховній Раді. 278 парламентаріїв проголосували за відповідний проект закону. Цей крок вважають важливим етапом на шляху укріплення позицій державної мови в Україні. Документ викликав чималі дискусії та суперечки між представниками різних сил парламенту. На необхідності прийняти закон наголошували Петро Порошенко та Андрій Парубій.
Новий документ фактично замінив прийнятий у 2012 році так званий «Закон Ківалова-Колесніченка», який обмежував можливості української мови, ввівши у тому числі поняття «регіональних мов» і надавши їм офіційного значення і фактично сприяючи русифікації окремих регіонів. Згодом «Закон Ківалова-Колесніченка» був визнаний неконституційним, після чого понад рік Україна не мала закону про мови взагалі.
Згідно новому закону, українська мова буде мати домінантне значення в органах місцевого самоврядування, у закладах державного та комунального секторів, у громадських та освітніх організаціях, медичних установах, сферах послуг і культури. Натомість у приватному спілкуванні, сфері вивчення іноземних мов, релігійній обрядовості, культурних та соціальних шарах, пов’язаних з іноземцями, допускається вільне використання іноземних мов та мов національних меншин.
Новий закон визначає, що зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, юристи, медики, особи, що займають найвищі політичні посади у державі та кандидати на ці пости, а також деякі інші позиції, окреслені у документі. Окремі вимоги стосуються трансляції кінопродукції у вітчизняних кінотеатрах та на телебаченні.
